Шеїн Олексій Семенович

Олексі́й Семе́нович Ше́їн (серпень 1652 12 лютого 1700) — московський полководець, воєвода, боярин1682 р.), ближній боярин (з 1695 р.), перший московський генералісимус1696 р.).

Шеїн Олексій Семенович
 
Народження: 1652
Москва, Московське царство
Смерть: 2 (12) лютого 1700
Поховання: Троїце-Сергієва Лавра
Рід: Q4522396?
Батько: Semyon Sheind
Шлюб: Anna Dolgorukovad[1]
Діти: Sergey Sheind

 Медіафайли у Вікісховищі

Олексій Шеін

Останній представник боярського роду Шеїних. Єдиний син стольника Семена Івановича Шеїна, правнук Михайла Шеїна, страченого за звинуваченням у зраді в 1634 році.

У 16801681 рр. — воєвода у Тобольську, у 16831684 рр. — в Курську.

Брав участь у Кримських походах 1687 і 1689 рр. Був головнокомандувачем під час другого спільного походу московських і українських військ на Азов, а потім керував укріпленням міста і відбив напади кримських татар і ногайців на Азов (1697).

Під час першої подорожі Петра І за кордон був призначений головним командувачем московської армії та очолював воєнні прикази — Пушкарський, Іноземний, Рейтарський.

1698 — придушив повстання стрільців у Москві.

Див. також

Примітки

Література

  • Советская историческая энциклопедия.1976.Т.16, с. 237.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.