Шилівці

Ши́лівці — село в Україні, в Хотинському районі Чернівецької області, розташоване у підніжжі Хотинської височини на невеличкій річці Рингач, що бере свій початок у шилівському лісі. Населення становить 3028 осіб. В селі існує православна церква, а також церква християн адвентистів сьомого дня, двоповерхова школа 1-3 ступенів, млин, пекарня, є приватні підприємства. Село має власний кар'єр, де видобувається пісок, камінь, глина та суглинок. Рельєф села досить горбистий, з суттєвим підвищенням на заході, де починається Хотинська височина. Середня висота над рівнем моря с становить 377 метрів. Шилівці пронизані великою кількістю струмків та невеликою річкою — Рингач, яка протікаючи через центр села, ділить його на дві частини, також на території села є багато ставків і одне досить велике озеро. Через село проходить асфальтована дорога Чернівці—Хотин. Площа села досить велика. Село славиться садівництвом та землеробством. Тут росте дуб, якому більше п'ятисот років. Із землі б'є багате мінералами джерело, воду якого розливають у пляшки і продають під маркою «Шилівчанка».

панорама села Шилівці з відрогу Хотинської височини над селом
село Шилівці
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада [Дністровський район
Рада Шиловецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA73040050120035037
Облікова картка Шилівці 
Основні дані
Перша згадка 1652
Населення 3028
Поштовий індекс 60022
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°25′45″ пн. ш. 26°12′10″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 377 м
Водойми р. Рингач
Місцева влада
Адреса ради 60022, с. Шилівці, вул. Миру, 53
Сільський голова Гончар Станіслав Сергійович
Карта
Шилівці
Шилівці
Мапа

Історія

Походження назви села має свою цікаву історію. Колись тут жив чоловік, який шив одяг. Тож коли хтось до нього йшов, то казав: йду до Шила. Згодом це місце почали назвати Шилівці.

Про те, що село має справді давню історію, свідчать цікаві знахідки: кам'яні сокири, ножі, дерев'яні знаряддя праці із залізними наконечниками. Славилися шилівчани як майстри гончарської справи, вони виробляли посуд та прикрашали його орнаментом. Розкопки підтверджують те, що тут в IV–V ст. проживали слов'янські племена. З Х ст. село належало до Київської Русі, згодом до Галицького князівства. Подейкують, що у Шилівці проїжджав сам Данило Галицький. Потім тут панувало Молдовське князівство. Перша документальна згадка про село Шилівці датується 1652 роком.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1732 особи (844 чоловічої статі та 892 — жіночої), налічувалось 287 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у селі, мешкало 2248 особи, налічувалось 432 двори, існували православна церква, школа, 9 лавок[2].

Під час Першої та Другої світових війн тут проходила лінія фронту і бойові дії. На території села, особливо багато в шилівському лісі, збереглися окопи та ями з тих часів. Місцеві жителі часто знаходять тут гільзи від автоматів, старі воєнні ножі, медальйони та каски солдат, іноді самі залишки солдат. Було знайдено і знешкоджено тут снаряд з воєнних часів. Саперів для цього викликали з Києва.

Постаті
  • Боровкова Олександра Степанівна — заслужена артистка України, дикторка телебачення та ведуча телевізійного ефіру Буковини.
  • Зборлюкова Алла Іванівна — артистка, журналістка, звукорежисер. Народилася 01.02.1949 р. у с. Шилівці. Закінчила Чернівецьке культосвітнє училище (1969). Працювала солісткою в Чернівецькій обласній філармонії. Із ВІА «Смерічка» брала участь у багатьох фестивалях: «Московські зорі», «Київська весна». Працювала в обласній універсальній науковій бібліотеці, Чернівецькій держтелерадіокомпанії. Померла 02.08.2004 р., м. Чернівці. Юхим Гусар.


  • Церква Різдва Пр. Богородиці 1901 с. Шилівці
  • Церква Різдва Пр. Богородиці 1901 с. Шилівці

Посилання

Примітки
  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 913)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.