Шилінг Йосип Михайлович
Йосип Михайлович Шилінг (14 лютого 1953, Вороблевичі, Дрогобицький район, Дрогобицька область, Українська РСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Герой України.
Йосип Шилінг | |
---|---|
| |
Народився |
14 березня 1952 Вороблевичі, Дрогобицький район, Дрогобицька область, Українська РСР |
Помер |
20 лютого 2014 (61 рік) Київ, Україна ·Загинув від пострілу в голову біля Жовтневого палацу. |
Поховання | c. Вороблевичі, Львівська область |
Громадянство | Україна |
Національність | Українець |
Місце проживання | Дрогобич, Львівська область |
Діяльність | Будівельник |
Відомий завдяки | Герой Майдану |
Партія | Українська республіканська партія |
Конфесія | Юдаїзм[джерело?] |
Батько | Михайло Шилінг |
У шлюбі з | Анна |
Діти | Дві доньки |
Нагороди | |
Біографія
Під час національного відродження і боротьби за відновлення Української державності Йосип Шилінг як член Української Гельсінської Спілки, а відтак член Української республіканської партії.
Разом з дружиною Анною виховали 2 дочок, мають чотирьох внучок. За професією — будівельник. Останні роки їздив на заробітки до Італії.
На Майдані
На вулиці Інститутській знаходились снайпери, які вели прицільний вогонь по активістах самооборони та людях поблизу готелю «Україна» та Жовтневого палацу.
Застрелений снайпером біля Жовтневого палацу. Куля увійшла в чоло, вище від лівого ока. Смерть настала миттєво.
Постраждалих заносили до фоє готелю «Україна». Йосипа Шилінга — ідентифіковано серед перших убитих. Повідомлення надійшло близько 12:00.
Вшанування пам'яті
Віддати шану Герою Майдану прийшло близько 5 тисяч людей. Серед них — родина і побратими загиблого, священики, представники Євромайдану і Автомайдану, політичних і громадських організацій, депутати, урядовці.
Поховали Йосипа Шилінга на сільському цвинтарі.
1 червня 2014 року, в приміщенні вороблевицькї школи, в якій навчався Йосип Шілінг, відкрито меморіальну дошку Герою Небесної сотні.[1]
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]
Примітки
- Див. Головкевич М. Пам'ять героя — меморiальнiй дошці // Франковий край. — 2014. — 6 чер. — № 21. — С.4.
- Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015