Шипшина повисла

Кущ (15)100–200 см. Квітконіжки зазвичай довгі, 15–30 мм завдовжки, при гіпантії дуговидно повисла, як і гіпантії, залозисто-щетинистий, зрідка голі. Пелюстки від пурпурно-рожевих до темно-рожевих. Листки видовжено-еліптичні. Шипів немає хоча б у верхній 1/2 куща. Лише основа стебла і гілок часто покрита шилоподібними шипами і шипиками[2].

Поширений у південній і центральній Європі[3][4][5][6].

Населяє чагарники та рідколісся, субальпійські ліси та гірську субальпійську рослинність[6].

В Україні вид зростає У лісовій і субальпійській смугах Карпат. Дуже поліморфний вид. У субальпійській смузі іноді трапляється у вигляді кущиків до 15 см[2].

Рослину збирають з дикої природи через лікарські, харчові та церемоніальні властивості, але масштаби такого збору невідомий. Збір зазвичай передбачає видалення листя, плодів або пелюсток троянди, а не забирання всієї рослини[6].

Рослина має статус NT в Угорщині, де є під захистом. Рослина трапляється в кількох ділянках Natura 2000 у Німеччині, Угорщині, Румунії, Італії та Польщі. Потрібна додаткова інформація про чисельність та тенденції чисельності населення, а також про ступінь тиску збору[6].

Це лікарська та ароматна рослина. Троянди також використовуються для аліментарних і церемоніальних цілей, особливо в Угорщині та Румунії. Насіння і рослини також широко доступні як садові прикраси[6].

• 
  плоди
• 
  ілюстрація

• Шипшина повисла // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 477. — ISBN 5-88500-055-7.