Шихлінська Нігяр
| Нігяр Гусейн Ефенді гизи Шихлінська | ||||
|---|---|---|---|---|
| Nigar Hüseyn Əfəndi qızı Şıxlinskaya | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Нігяр Гаібзаде (Гаібова) | |||
| Народилася |
10.08.1871 або 21.03.1878 Тифліс | |||
| Померла |
15 серпня 1931 Баку | |||
| Поховання | Ясамальське кладовищеd | |||
| Громадянство |
 Російська імперія, АДР,  СРСР | |||
| Діяльність | громадська діячка, сестра жалібниця Червоного Хреста | |||
| У шлюбі з | Ali-Agha Shikhlinskid | |||
|
| ||||
Нігяр Гусейн Ефенді гизи Шихлінська (аз. Nigar Hüseyn Əfəndi qızı Şıxlinskaya, в дівоцтві Гаібзаде (Гаібова), 10 жовтня 1871, або 21 березня 1878 р. Тифліс, Російська імперія - 15 серпня 1931 р. Баку, СРСР) – азербайджанська громадська і суспільна діячка. Перша сестра жалібниця з Азербайджану, учасниця Першої світової війни.
Життєпис
Нігяр Шихлінська народилась або 10.08.1871 р., або 21.03.1878 р. в Тифлісі в багатодітній родині тодішнього закавказького муфтія Мірзи Гусейна Гаібова. Світські й просвітницькі погляди батька сприяли тому, що його доньки отримали повноцінну світську освіту. Нігяр закінчила російську гімназію в Тифлісі та Закавказький інститут шляхетних панянок. Володіла багатьома іноземними мовами[1]. Тривалий час допомагала батькові в його активній суспільній діяльності. Першим чоловіком Нігяр був Дервіш бек Палавандов, представник щнатної грузинської родини. Проте шлюб не був щасливий. Чоловік помер у 1907 р., сина, Хосрова, вкрав дядько і вивіз до Туреччини, де той помер у віці 8 років[2]. В 1909 р. вийшла заміж за давно коханого чоловіка – військовика Алі-Агу Шихлінського, на той час полковника.
Під час Першої світової війни активно долучиться до діяльності Червоного хреста як сестра жалібниця. Очолить дамський Лікарню дамського комітету офіцерської артилерійської школи при Червоному хресті (лікарня отримає назву «клініка Шихлінської»). Супроводжуватиме чоловіка на фронті. Вояки через її турботу за пораненими кликатимуть її «матінкою». В процесі догляду за пораненими допомагатиме воякам-мусульманам писати листи до дому їх рідними мовами. Чоловік Нігяр згадував; Моя дружина постійно перебувала в шпиталі, і крім своїх обов’язків очільниці комітету, постійно писала пораненим солдатам листи до їх рідних російською, мовою казанських татар, казахською тощо. Вояки назвиали її не інакше як «матуся», а мене, оскільки відвідував цю лікарню – «татусем» [3].
У 1918 р. після Великої війни оселяється в Баку де займається літературною діяльністю. Померла 15 серпня 1931 р. в Баку.
Родина
Батько – Мирза Гусейн Эфенди Юсиф оглы Гаибзаде (Гаибов) (1830-1917), муфтій Закавказзя, відомий громадський та суспільний діяч регіону, педагог, просвітник, філолог[4].
Мати – Саадат-ханум Гаібзаде (Гаібова), громадська та суспільна діячка[5].
Сестри – Ефенді, Гевхар.
Перший чоловік – Дервіш бек Палавандов, представник шляхетного грузинського (аджарського) роду Палавандових, син князя Мамед бека Палавандова – судді Газахського повіту.
Другий чоловік – Алі-Ага Ісмаіл-Ага огли Шихлінський (1863-1943), військовий діяч Російської імперії, Азербайджанської Демократичної Республіки та Радянського Союзу, генерал, артилерист. Учасник Російсько-Японської та Першої світової війни.
Син – Хосров, від першого шлюбу. Помер малолітнім.
Троюрідний брат – Фаррух-Ага Гаібов (1891-1916), авіатор, перший військовий льотчик азербайджанець, учасник Першої світової війни[1].
Другий чоловік - Алі-Ага Шихлінський, фото 1917 р.
Троюрідний брат - Фаррух Ага Гаібов у військовому однострої.