Шмульян Вітольд Львович

Вітольд Львович Шмульян (29 серпня 1914(19140829), Херсон 27 серпня 1944, Прага під Варшавою) — радянський математик.

Шмульян Вітольд Львович
Народився 29 серпня 1914(1914-08-29)
Херсон, Російська імперія
Помер 27 серпня 1944(1944-08-27) (29 років)
Прага, Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання Прага
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність математик
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова[1]
Галузь функціональний аналіз і Топологія
Заклад Математичний інститут імені Стєклова
Науковий керівник Крейн Марко Григорович
Нагороди

Біографія

Народився у Херсоні в сім'ї помічника присяжного повіреного Лейба Юделевича (Льва Юлійовича) Шмульяна (1883—1945) та Ізабелли Соломонівни Невельштейн. Сім'я Л. Ю. Шмульяна походила з Голої Пристані Херсонської губернії.

Виріс в Одесі, в батьківській квартирі на Ніжинській вулиці, 42.[2] Після революції батько працював адвокатом і викладав в Інституті народного господарства (Інархозі), а після його розформування — у юридичній школі. У 1938 році Л. Ю. Шмульян був заарештований і засуджений на 6 років виправно-трудових таборів, помер незадовго до закінчення терміну[3].

У 1936 році В. Л. Шмульян закінчив фізико-математичне відділення Одеського університету і вступив до аспірантури. У тому ж році опублікував роботу по абстрактному інтегралу Фреше і спільну статтю з Д. П. Мільманом.[4] Після закінчення аспірантури під керівництвом М. Г. Крейна при Одеському університеті в 1939 році був залишений доцентом там же. Кандидат фізико-математичних наук (1939).[5]

Будучи з 1940 року докторантом Математичного інституту імені В. А. Стеклова, на початку Великої Вітчизняної війни пішов в народне ополчення[6]. У боях за місто Севськ в 1943 році був нагороджений медаллю «За відвагу», а в 1944 році за участь у Ковельській операції — орденом Вітчизняної війни II ступеня. Старший лейтенант, командир взводу топографічної розвідки, потім топообчислювального взводу дивізіону 969-го артилерійського полку[7]. Загинув за два дні до тридцятиріччя під час боїв за Варшаву[8]. Похований в Празі.

Основні праці по топології лінійних просторів[9]. Останні наукові роботи написав на фронті (одна була опублікована в 1944 році, інша вийшла посмертно під редакцією А. Н. Колмогорова).

Родина

  • Дружина і співавтор — математик Віра Рувимівна Гантмахер (1909—1942), сестра математика Ґантмахера Фелікса Рувимовича; під час румунської окупації Одеси депортована в гетто села Доманівка в Трансністрії, де розстріляна разом з батьками в 1942 році[10][11].
  • Брат Шмульян Теодор Лейбович (1912—1997), радянський шашкіст і шашковий теоретик.
  • Двоюрідний брат — економіст Мойсей Петрович (Пінхусович) Шмульян (1899—1955)[12]; його дочка — поетеса Галина Мойсеївна Шмульян (1929—2006)[13][14][15][16]. Інший двоюрідний брат — учений-медик, офтальмолог Лев Петрович (Пінхусович) Шмульян (1891—1946), піонер пересадки трупної рогівки в СРСР, кандидат медичних наук («Часткова наскрізна пересадка рогівки з консервованого ока трупа», 1937); його син — математик Юрій Львович Шмульян (1927—1990)[17][18][19].
  • Племінник — Валерій Вікторович Дунаєвський (нар. 1942), вчений в галузі теоретичної механіки, інженер, публіцист[20][21].
  • Троюрідний брат — вчений в області автоматичного управління Б. Л. Шмульян (нар. 1938).

Теореми

  • Теорема Крейна-Шмульяна (про несплющенності замкнутого породжуючого конуса в банаховому просторі)
  • Теорема Еберлейна-Шмульяна (про еквівалентність слабкої компактності і секвенціальної слабкої компактності)

Примітки

  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Нежинская улица. Чётная сторона от улицы Торговой до Тираспольской
  3. Леонид Гроссман «Воин-математик»
  4. В. Д. Мильман «Из функционального анализа — в асимптотический геометрический анализ»: В этой работе Д. П. Мильманом и В. Л. Шмульяном был введён термин Банахово пространство (вместо введёного самим Банахом в 1931 году термина B-пространство).
  5. Биобиблиография работ В. Л. Шмульяна
  6. М. Г. Крейн. Витольд Львович Шмульян (к пятидесятилетию со дня рождения и двадцатилетию со дня смерти), УМН, 1965, том 20, выпуск 2(122), 131—133.
  7. Информация из донесения о безвозвратных потерях
  8. Книга памяти воинов-евреев, павших в боях с нацизмом 1941—1945 (том 4)
  9. Теорема Эберлейна-Шмульяна. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
  10. Марк Крейн, Леонид Гроссман «Воин-математик»
  11. Центральная база данных имён жертв Шоа
  12. Одесская национальная академия пищевых технологий. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
  13. Галина Моисеевна Шмульян
  14. Моисей Петрович Шмульян
  15. Алла Максименко, Валентин Максименко «Простая, но чистая повесть»
  16. История ОНЭУ. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
  17. Лев Петрович Шмульян. Слепота евреев Одесщины. В сб. «Практическая медицина», 1926.
  18. Л. П. Шмульян. Частичная сквозная пересадка роговицы с консервированного глаза трупа, 1937
  19. Некролог Л. П. Шмульяна в «Офтальмологическом журнале»
  20. Валерий Дунаевский «Витольд Львович Шмульян»
  21. Publications of Valery Dunaevsky
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.