Шосте липня

1918 рік. У Росії голод, розруха, інтервенція. 4 липня в Москві відкривається V Всеросійський з'їзд Рад робітничих, селянських, червоноармійських і козачих депутатів. У рядах революціонерів — розкол. Ліві есери спробували вирвати владу з рук більшовиків. На вимогу фракції лівих есерів до депутатів звертається з полум'яною промовою представник підпільного українського селянського з'їзду Александров. Він закликає присутніх голосувати за відмову від ганебного Брестського мирного договору. Після виступу Леніна, що доводить неможливість, в умовах катастрофічної нестачі сил, вести війну з Німеччиною, більшістю голосів, з'їзд приймає резолюцію фракції більшовиків, яка схвалює діяльність Раднаркому. 6 липня Центральний комітет Партії лівих есерів зібрався на екстрене засідання. Для розриву неприйнятного, на їхню думку, договору ухвалили фізично усунути німецького посла графа Мірбаха. Убивство посла — сигнал до повстання. Одна за одною в руках нападників опиняються будівлі найважливіших міських служб. На бік заколотників переходять деякі військові частини в Москві. Заарештовано Дзержинського і Лаціса. Надійшло повідомлення з Ярославля про заколот, очолюваний Савінковим. До вечора, залучивши останні резерви, більшовики відправляють делегатів з'їзду в трудові колективи агітувати маси й організовувати оборону міста. Усім гранично ясно, що для ефективної протидії потрібні не слабо навчені добровольці, а організована військова сила. На світанку в місто увійшли частини Латиської стрілецької дивізії. Місія Данішевського, відправленого на переговори, завершилася успішно. За кілька годин важких боїв Лівоесерівський заколот придушили. 9 липня 1918 року V Всеросійський з'їзд Рад робітничих, селянських, червоноармійських і козачих депутатів відновив свою роботу.

• Шосте липня на сайті IMDb (англ.)