Демидова Алла Сергіївна

Алла Сергіївна Демидова (рос. Алла Сергеевна Демидова) — радянська та російська акторка театру і кіно, майстриня художнього слова (читець), літераторка. Заслужена артистка РРФСР (1973). Народна артистка РРФСР (1984). Лауреатка багатьох російських фестивалів та кінопремій[1][2], а також Державної премії СРСР (1977).

Алла Демидова
рос. Алла Демидова
А. С. Демидова під час нагородження Орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (31.10.2011)
А. С. Демидова під час нагородження Орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (31.10.2011)
Ім'я при народженні Алла Сергіївна Демидова
Народилася 29 вересня 1936(1936-09-29) (85 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР→ Росія
Діяльність актриса театру і кіно, майстер художнього слова (читець), літератор
Alma mater Економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносоваd (1959) і Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1964)
Вчителі School No. 1258d
Роки діяльності з 1957 року
Чоловік кіносценарист Володимир Валуцький (1936—2015)
IMDb nm0218475
Нагороди та премії
Орден Дружби
 Алла Демидова у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народилася 29 вересня 1936(19360929) р. в Москві.

Закінчила Московський державний університет ім. М. Ломоносова (1960) та Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1964).

У 1964—1994 р. — провідна акторка Московського театру драми і комедії на Таганці.

У 1993 р. заснувала і очолює власний експериментальний Театр «А». Виступає з літературно-поетичними авторськими програмами за творами Олександра Пушкіна, Івана Буніна, поетів Срібної доби (Ахматової, Блока, Цвєтаєвої та ін.).

Знімається у кіно з 1957 р. («Денні зорі», «Візит вічливості», «Шосте липня», «Дзеркало» та ін.).

Знялася в ряді українських картин. Грала Лесю Українку у фільмі Миколи Мащенка «Іду до тебе...» (1971, кіностудія ім. Олександра Довженка). Знялася в фільмах: «Комеск» (1965, Одеська кіностудія), картинах Кіри Муратової: «Настроювач» (2004, Росія—Україна), «Вічне повернення» (2012, Україна).

Одна з найбільш значних, глибоких і самобутніх російських акторок.

Алла Демидова — авторка кількох книг, темою яких стали спогади і роздуми про природу театру і акторської майстерності ((рос.)«Вторая реальность» (1980), «А скажите, Иннокентий Михайлович…» (1988), «Владимир Высоцкий, каким знаю и люблю» (1989), «Тени зазеркалья» (1993), «Бегущая строка памяти» (2000), «Ахматовские зеркала» (2004) (власне тлумачення «Поеми без героя»), «Заполняя паузу» (перевидання книги «Бегущая строка памяти») (2007), «В глубине зеркал» (2008), «Письма к Тому» (2010), «Зеркальный лабиринт» (2013), «Ностальгия — это память» (2016), «Итальянские путешествия» (2017) тощо).

Державні нагороди

Фестивалі та премії
  • 1993 — Премія імені К. С. Станіславського
  • 2002 — ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз за найкращу жіночу роль другого плану (2002 «Листи до Ельзи»)
  • 2004 — Премія Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії «Золотий овен»: За найкращу жіночу роль (2004 «Настроювач»)
  • 2004 — Премія «Ніка»: За найкращу жіночу роль (2004 «Настроювач»)[3]
  • 2005 — Премія «Золотий орел»: За найкращу жіночу роль в кіно (2004 «Настроювач»)
  • 2005 — РКФ «Література і кіно» в Гатчині: Приз губернатора Ленінградської області «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва і кінематографії Росії»
  • 2009 — Премія «Кумир»: «За високе служіння мистецтву»
  • 2011 — Національна премія «Росіянин року»
  • 2013 — Лауреатка премії «Кришталева Турандот»: за довголітнє і доблесне служіння театру[4]
  • 2015 — Російська національна театральна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро» — «За служіння театральній Батьківщині»[5]
  • 2016 — Лауреатка премії «Зірка Театрала» у почесній номінації «Легенда сцени»[6]
  • 2018 — «Золота маска» у номінації «Найкраща драматична актриса»: за роль у виставі «Ахматова. Поема без героя» («Гоголь-центр», Москва)[7]
  • 2018 — Лауреатка Платоновскої премії в Воронежі: «За безстрашність і гідність в мистецтві»[8]
  • 2018 — Лауреатка Премії Станіславського: «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва Росії»[9]

Фільмографія
Алла Демидова, 2010 рік

Література
  • Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — СІ 16;
  • Митці України. К., 1992. — С.206;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С197;
  • Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.234—235;
  • Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.348-349;
  • Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.127.

Примітки
  1. Энциклопедия отечественного кино: Алла Демидова (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  2. Біографія актриси на kino-teatr.ru (рос.)
  3. Лауреаты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 2004 год (рос.)
  4. Хпустальная Турандот: Лауреаты премии (рос.)
  5. 8 МАРТА — Пятая Юбилейная Церемония вручения Российской Национальной премии им. А.Миронова «Фигаро» (2015) (рос.)
  6. Лауреаты премии «Звезда Театрала» (рос.)
  7. «Золотая маска»: Лауреаты 2018 (сезон 2016—2017 гг.) (рос.)
  8. Музей Искусств XX—XXI вв.: Вручение Платоновской премии Алле Демидовой и Анатолию Васильеву (18 июн. 2018) (рос.)
  9. Премия Станиславского 2018

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.