Штефан Лохнер

Штефан Лохнер
нім. Stefan Lochner
Народження	1410[1]; Мерсбург[2]
Смерть	1451[1]
	Кельн, Куррейнський округd, Священна Римська імперія; (чума[3])
Національність	німці
Країна	Німеччина
Діяльність	художник, ілюстратор рукописів
Твори	Madonna of the Rose Bowerd
	Штефан Лохнер у Вікісховищі

Штефан Лохнер (нім. Stefan Lochner; Stephan Lochner, також Майстер Штефан (нім. Meister Stefan) 1400—1410, Мерсбург — 1451, Кельн) — німецький художник, один з найвизначніших представників Кельнської школи живопису. Послідовник «м'якого стилю» в німецькому живописі. Першим у німецькому малярстві адаптував стилістичні особливості нідерландських майстрів, насамперед Яна ван Ейка та Робера Кампена.

Ідентифікація особи

Жоден твір Штефана Лохнера не підписаний. До XIX століття Майстром «Мадонни з трояндовим кущем», а також Майстром Вівтаря трьох Королів вважали анонімного художника. Ідентифікація особи художника спирається на щоденниковий запис Альбрехта Дюрера, в якому той повідомляв, що в Кельні він заплатив два білих пфеніга, щоб для нього відкрили стулки вівтаря, створеного «Майстром Штефаном». Після того, як науковці звернули увагу на це місце в щоденнику, було вирішено дослідити середньовічні кельнські джерела в надії, що вдасться натрапити на майстра на ім'я Штефан. На думку істориків, Дюрера так сильно міг зацікавити лише «Вівтар трьох Королів», який перебував у капелі Міської ратуші неподалік від Кельнського собору і на той час уже був завершений[4]. Таким чином було з'ясовано, що Майстром Штефаном міг бути відомий з джерел художник Штефан Лохнер. Ця ідентифікація зараз прийнята більшістю фахівців, хоча в 1993 році вона знову була поставлена під сумнів.[5]. Решту творів, які приписують Штефану Лохнеру, було визначено за їхньою стилістичною та часовою близькістю з «Вівтарем трьох Королів».

З біографії

Меморіальна дошка в Мерсбурзі

З історичних джерел відомо, що Штефан Лохнер праював у Кельні в 1442—1451 роках, але очевидно поселився в цьому місті значно раніше. Родина Лохнера походила з околиць Боденського озера. Це підтверджує лист міської ради Кельна, направлений в Мерсбург, в якому та вимагала переслати в Кельн спадок батьків Лохнера. Саме тому Мерсбург вважається місцем народження Штефана Лохнера, хоча про точне місце перебування батьків Лохнера на час його народження нічого достеменно не відомо. У Мерсбурзі якийсь час на одному зі старовинних будинків висіла меморіальна табличка про те, що саме там народився Лохнер, проте жодних історичних підтверджень цього факту не існує.

Відомо, що 1447 року Штефан Лохнер був головою ради цехової організації «Шільдергаффель». Відомо також, що Лохнер купив у Кельні два будинки: будинок Роґґендорфа у провулку Ґроссе Буденґассе, а також «подвійний» будинок на площі Кватермаркт, що свідчить про чималі статки художника, а також вказує на місця його проживання і роботи.[6] Збереглося чимало документів про різні доручення, які Лохнер виконував для міської ради Кельна.

Штефан Лохнер помер 1451 року від чуми, епідемія якої лютувала того року в Кельні.

Стиль

Харектерними для Лохнера є лялькоподібні постаті з приємними рисами обличчя, вбрані у довгі легкі одежі з багатьма складками. Загалом картини Лохнера вирізняються великою барвистістю. Типовим для нього є поєднання так званого м'якого стилю, поширеного в 1400-1420 роки, з елементами нового натуралізму нідерландського живопису (Ян ван Ейк).

Водночас Лохнер розвивав традиції Кельнської школи живопису, зокрема кельнського анонімного художника, майстра Святої Вероніки. Стилістика Лохнера нагадує також твори Майстра Гайстербахського вівтаря, проте точно не відомо, чи цей анонімний художник справді був предтечею Лохнера. Існує припущення, що Гайстербахський вівтар є ранньою роботою самого Лохнера[7].

Вівтар трьох Королів був створений Штефаном Лохнером на замовлення міської влади Кельна. Обличчя легендарних королів, які в муміфікованому вигляді зберігаються в Кельнському соборі, були відтворені з великою точністю, про що залишилися історичні свідчення.[8] Цей твір часто називають "Соборною картиною" (нім. Dombild), хоча спершу він зберігався в капеллі міської ратуші Кельна й був перенесений до Кельнського собору лише в XIX столітті.

Лохнер надзвичайно пишно прикрашав постаті святих, детально виписуючи оздобу їхнього одягу з коштовним камінням, перлинами й золотими прикрасами. Святі Марія, Урсула, Катарина й інші персонажі мають на собі корони, діадеми. Капелюхи, берети й тюрбани прикрашені фібулами. Перед собою Марія й Урсула тримають розкішні клейноди. Одяг та митри прикрашені сяючим коштовним камінням і перлинами. Натуралістичність зображень дозволяє припустити, що частина цих прикрас існувала насправді й служила художнику зразком.[9]

Твори

Назва	Рік	Розміри (см)	Місце зберігання Інвертарний №	Місто Країна
Введення у храм	1447	139 × 126	Гессенський земельний музей	Дармштадт Німеччина
Вівтар Страшного суду (зовнішні стулки) Страсті Апостолів	близько 1435[10]	120,9 × 81,3 для кожного панно (40 × 40 для кожної сцени)	Штедель No. 821-826 (панно ліворуч) і 827—832 (панно праворуч)	Франкфурт-на-Майні Німеччина
Вівтар трьох Королів, закритий вівтар Благовіщення	близько 1446—1449	234 × 240	Кельнський собор	Кельн Німеччина
Вівтар трьох Королів, відкритий вівтар Загальний вигляд	близько 1446—1449		Кельнський собор	Кельн Німеччина
Вівтар трьох Королів, ліва стулка зсередини Свята Урсула з почтом	близько 1446—1449	261 × 142	Кельнський собор	Кельн Німеччина
Вівтар трьох Королів, задня сторона центрального панно Поклоніння волхвів	близько 1446—1449	260 × 285	Кельнський собор	Кельн Німеччина
Вівтар трьох Королів, задня сторона лівого панно Святий Гереон з почтом	близько 1446—1449	261 × 142	Кельнський собор	Кельн Німеччина
Вівтар Судного дня, задня сторона центрального панно Страшний суд	близько 1435	124 × 172	Музей Вальрафа-Ріхарца WRM 66	Кельн Німеччина
Мадонна з кущем троянд[11]	близько 1440—1442	50,5 × 40	Музей Вальрафа-Ріхарца WRM 67	Кельн Німеччина
Вівтар чотирьох отців церкви, права стулка Задня сторона, Святі Марко, Варвара і Лука	близько 1445—1450	100,5 × 58	Музей Вальрафа-Ріхарца WRM 68	Кельн Німеччина
Вівтар чотирьох отців церкви, права стулка Зовнішня сторона, Святі Амброзій, Августин, Сецілія разом з донатором Гайнрікусом Цойвелгіном	близько 1450	86 × 57,5	Музей Вальрафа-Ріхарца WRM 69	Кельн Німеччина
Мадонна з фіалками	avant 1443	211 × 99	Музей діоцезії Колумба	Кельн Німеччина
Фрагмент триптиха, ліва стулка (відповідає правій стулці, яка зберігається в Мюнхені) Внутрішня сторона, Введення у храм[12]	1445 (датована)	35,5 × 22,5	Музей Галуста Гюльбенкяна Inv. No. 272	Лісабон Португалія
Фрагмент триптиха, ліва стулка (відповідає правій стулці, яка зберігається в Мюнхені) Зовнішня сторона, Святий Франциск одержує стигми	1445 (датована)	35,5 × 22,5	Музей Галуста Гюльбенкяна Inv. No. 272	Лісабон Португалія
Вівтар чотирьох отців церкви, ліва стулка[13] Внутрішня сторона, Святі Матвій, Катерина Олександрійська, Іван Хреститель зовнішня сторона, Святий Ієронім, мученик та святий Георгій з донатором[14]	близько 1450	68,6 × 58,1	Національна галерея NG705	Лондон Велика Британія
Вівтар Страшного суду, зовнішня сторона лівої стулки Святі Антоній Затворник, Корнеліус та Марія Магдалина з донатором[15]	близько 1445	120 × 80,6	Стара Пінакотека WAF 501	Мюнхен Німеччина
Вівтар Страшного суду, зовнішня сторона правої стулки Святі Катерина, Губертус, Квірініус Нойсський з донатором[16]	близько 1445	120 × 80,4	Стара Пінакотека WAF 502	Мюнхен Німеччина
Фрагмент триптиха, права стулка відповідає лівій стулці, яка зберігається в Лісабоні Внутрішня сторона, Поклоніння немовляті Ісусу[17]	1445	37,5 × 23,6	Стара Пінакотека № 13169	Мюнхен Німеччина
Фрагмент триптиха, права стулка відповідає лівій стулці, яка зберігається в Лісабоні Зовнішня сторона, Розп'яття	1445	37,5 × 23,6	Стара Пінакотека No. 13169	Мюнхен Німеччина
Розп'яття (з родинами фон Даллем і Стройс цум Кампе)	після 1439	107,5 × 190,3	Німецький національний музей Gm 13	Нюрнберг Німеччина
Святий Ієронім у своїй келії[18]	близько 1440	39,4 × 30,5	Художній музей Північної Кароліни G.52.9.139	Ралі (Північна Кароліна) США
Триптих, ліва стулка відповідає Марії Магдалині праворуч Іван Хреститель[19]	близько 1445—1450	45 × 14,8	Музей Бойманса — ван Бенінгена 2458 (OK)	Роттердам Нідерланди
Триптих, права стулка відповідає Івану Хрестителю ліворуч Марія Магдалина[20]	близько 1445—1450	43 × 13	Музей Бойманса — ван Бенінгена 2459 (OK)	Роттердам Нідерланди

Курйози

2007 року ім'я Штефана Лохнера з'явилося на шпальтах німецьких газет через доволі курйозний випадок. В Кельнський собор за адресою Domkloster 4, 50667 Köln на ім'я Штефана Лохнера прийшов рекламний лист від «Німецької пошти» з пропозицією стати їхнім новим клієнтом[21][22]. Головний канонік капітули Кельнського собору написав відповідь Німецькій пошті, повідомивши, що Штефан Лохнер не зможе стати їхнім клієнтом, оскільки він помер 556 років тому. За свідченням представників Кельнського собору це був уже не перший випадок, коли на ім'я Штефана Лохнера приходили рекламні листи: так швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung пропонувала Лохнеру безкоштовний пробний абонемент, а American Express вислав йому формуляр для «золотої» кредитної картки[23]. Як гадають, Штефан Лохнер випадково потрапив до адресної бази даних через присутнісь у Кельнському соборі його «Вівтаря трьох Королів».

Примітки

Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118728679 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q304037 d:Track:Q256507 d:Track:Q170109 d:Track:Q36578
https://en.wikipedia.org/wiki/Stefan_Lochner
Йдеться про так звану капелу міської ради (нім. Ratskapelle), розташовану поряд із Кельнською ратушею, що мала також назву церква Святої Марії з Єрусалиму.
Michael Wolfson: Vor «Stefan Lochner»? Über den Maler des Kölner Dombildes und den Meister des Heisterbacher Altares. In: Zehnder (Hrsg.): Stefan Lochner, Meister zu Köln. 1993, S. 97–108.
Manfred Groten: Stefan Lochner in Kölner Quellen. In: Stefan Lochner Meister zu Köln. 4 Auflage. Hanstein Verlag, Köln, ISBN 3-9801801-1-5, S. 11.
Див.: Michael Wolfson: Vor „Stefan Lochner“? Über den Maler des Kölner Dombildes und den Meister des Heisterbacher Altares. In: Zehnder (Hrsg.): Stefan Lochner, Meister zu Köln. 1993, S. 97–108.
Roberti de Monte Chronica in 1164, MGH 6, p. 513, 48; 2. Annales Isingrimmi maiores in 1168, MGH, Scriptores, 17 p. 314, 37; 3. William of Newburgh book 2, chapter 8; 4. Gilles of Orval, Gesta episcoporum Leodiensium, in 1250, MGH 25, p. 108, 57; 5. Ottonis Frisingensis chronica, MGH, Scriptores, 20, p. 310, 51; 6. Aegidius Gelenius: De admiranda sacra et civili magnitudine Coloniae Claudiae Agripinensis Augustae Ubiorum urbis, Köln 1645, S. 233: & ferme integris corporibus, nervis, & cute arida ac impurribili conspicui sunt, ope, ut putatur, Balsami aliorumque Arabiae liquorum, quibus corpora curari olim mos fuit.
Johann Michael Fritz: Auf Gold gezeichnete und gemalte Goldschmiedearbeiten. In: Stefan Lochner Meister zu Köln. 4 Auflage. Hanstein-Verlag, Köln, ISBN 3-9801801-1-5, S. 133.
Довідка про картину на сайті музею
" The Lord God is in the Details ", довідка про картину на сайті музею Онлайн
Довідка про картину на сайті музею
Науковий аналіз засвідчив подібність з панно, яке зберігається в Музеї Вальрафа-Ріхарца, Billinge et al., 1997
Репродукція зовнішньої сторони, багато пошкоджень
Довідка про картину на сайті музею
Довідка про картину на сайті музею
Довідка про картину на сайті музею
Довідка про картину на сайті музею
Довідка про картину на сайті музею
Довідка про картину на сайті музею
Post wirbt um toten Maler als Kunden
Post für einen seit 556 Jahren verstorbenen Maler
Kreditkarte für Stephan Lochner ?!?

Література

Julien Chapuis: Stefan Lochner. Image Making in Fifteenth-Century Cologne. Brepols, Turnhout 2004, ISBN 2-503-50567-8.
Christoph Schwingenstein. Lochner, Stephan. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1987, Band 15, S. 2–4 (Digitalisat).
Frank Günther Zehnder (Hrsg.): Stefan Lochner, Meister zu Köln. Herkunft — Werke — Wirkung. Ausstellungskatalog Wallraf-Richartz-Museum Köln. Locher u. a., Köln 1993, ISBN 3-9801801-1-5.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11992524k_Ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Німецька_національна_бібліотека]],_[[:Державна_бібліотека_в_Берліні|Державна_бібліотека_в_Берліні]],_[[:Баварська_державна_бібліотека|Баварська_державна_бібліотека]]_та_ін.</i>_[http://d-nb.info/gnd/118728679/_Record_#118728679]_//_Німецька_нормативна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q304037]][[d:Track:Q256507]][[d:Track:Q170109]][[d:Track:Q36578]]</div>-2] Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118728679 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q304037 d:Track:Q256507 d:Track:Q170109 d:Track:Q36578

[[https://en.wikipedia.org/wiki/Stefan_Lochner_https://en.wikipedia.org/wiki/Stefan_Lochner]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://en.wikipedia.org/wiki/Stefan_Lochner

[4] Йдеться про так звану капелу міської ради (нім. Ratskapelle), розташовану поряд із Кельнською ратушею, що мала також назву церква Святої Марії з Єрусалиму.

[5] Michael Wolfson: Vor «Stefan Lochner»? Über den Maler des Kölner Dombildes und den Meister des Heisterbacher Altares. In: Zehnder (Hrsg.): Stefan Lochner, Meister zu Köln. 1993, S. 97–108.

[6] Manfred Groten: Stefan Lochner in Kölner Quellen. In: Stefan Lochner Meister zu Köln. 4 Auflage. Hanstein Verlag, Köln, ISBN 3-9801801-1-5, S. 11.

[7] Див.: Michael Wolfson: Vor „Stefan Lochner“? Über den Maler des Kölner Dombildes und den Meister des Heisterbacher Altares. In: Zehnder (Hrsg.): Stefan Lochner, Meister zu Köln. 1993, S. 97–108.

[8] Roberti de Monte Chronica in 1164, MGH 6, p. 513, 48; 2. Annales Isingrimmi maiores in 1168, MGH, Scriptores, 17 p. 314, 37; 3. William of Newburgh book 2, chapter 8; 4. Gilles of Orval, Gesta episcoporum Leodiensium, in 1250, MGH 25, p. 108, 57; 5. Ottonis Frisingensis chronica, MGH, Scriptores, 20, p. 310, 51; 6. Aegidius Gelenius: De admiranda sacra et civili magnitudine Coloniae Claudiae Agripinensis Augustae Ubiorum urbis, Köln 1645, S. 233: & ferme integris corporibus, nervis, & cute arida ac impurribili conspicui sunt, ope, ut putatur, Balsami aliorumque Arabiae liquorum, quibus corpora curari olim mos fuit.

[9] Johann Michael Fritz: Auf Gold gezeichnete und gemalte Goldschmiedearbeiten. In: Stefan Lochner Meister zu Köln. 4 Auflage. Hanstein-Verlag, Köln, ISBN 3-9801801-1-5, S. 133.

[10] Довідка про картину на сайті музею

[Madone_au_buisson-11] " The Lord God is in the Details ", довідка про картину на сайті музею Онлайн

[12] Довідка про картину на сайті музею

[13] Науковий аналіз засвідчив подібність з панно, яке зберігається в Музеї Вальрафа-Ріхарца, Billinge et al., 1997

[14] Репродукція зовнішньої сторони, багато пошкоджень

[Jugement_dernier_gauche-15] Довідка про картину на сайті музею

[16] Довідка про картину на сайті музею

[17] Довідка про картину на сайті музею

[18] Довідка про картину на сайті музею

[19] Довідка про картину на сайті музею

[20] Довідка про картину на сайті музею

[21] Post wirbt um toten Maler als Kunden

[22] Post für einen seit 556 Jahren verstorbenen Maler

[23] Kreditkarte für Stephan Lochner ?!?