Штиб

За розміром кусків кам'яне вугілля поділяється на класи крупності, серед яких найдрібніший, розміром від 0 до 6 мм — називається "штиб". Штиб вважається відходом вуглевидобутку, через певні складнощі промислового використання.

Існують технології спалювання антрацитових штибів в киплячому шарі, а також технології виготовлення вугільних брикетів із штибу, що може забезпечити можливість промислового використання вугільного штибу, як палива. Одним з можливих способів утилізації вугільного штибу є його подальша переробка у водовугільне паливо, для якого штиб є ідеальною сировиною, оскільки не потребує подрібнення.

Вологість і зольність антрацитового штибу зазвичай відносно невеликі (W^P 7 %, A^d 18 %); вихід летких найменший з усіх видів природного палива (V^daf 4 %), що ускладнює спалювання штибу. Низький вихід летких потребує тонкого помолу штибу, який здійснюється в кульових барабанних млинах і при великій міцності вугілля призводить до значних витрат електроенергії. Температура плавлення золи антрацитового штибу порівняно низька (1070°C, 1200°C, 1126°C), внаслідок чого це паливо можна спалювати в топках з рідким шлаковидаленням.

• Класифікація вугілля за крупністю
• Топка киплячого шару
• Шахтний пил

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2011. — 476 с.
• Білецький В.С. Вугілля в сучасному світі і Україні // Донец. вісн. Наук. т-ва ім. Шевченка. Т. 3 : Хімія, технічні науки, науки про землю, медицина та психологія. – Донецьк, 2003. – С. 58–66.