Штокало Йосип Захарович

Йосип Захарович Штокало
рос. Иосиф Захарович Штокало
Ім'я при народженні рос. Иосиф Захарович Штокало
Народився 4 (16) листопада 1897(1897-11-16)
Скоморохи
Помер 5 січня 1987(1987-01-05) (89 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище[1]
Країна  СРСР
Діяльність математик
Alma mater Дніпропетровський інститут народної освіти
Галузь математика
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка[2], Харківський коледж текстилю та дизайну[2], НАН України[2] і НАН України[2]
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Членство НАН України
Діти Штокало Мирослава Йосипівна
Нагороди
Медаль «За трудову доблесть»
Премія НАН України імені М. М. Крилова (1973)

Йосип Захарович Штокало (4 (16) листопада 1897(18971116), Скоморохи — 5 січня 1987, Київ) — український радянський математик, педагог, доктор фізико-математичних наук (з 1944 року), професор (з 1946 року). Член-кореспондент (з 1948 року) і академік АН УРСР (з 19 травня 1951 року)[3], член-кореспондент Міжнародної академії історичних наук у Парижі (з 1965 року). Член Ревізійної комісії КПУ в 1952—1960 р. Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань.

Життєпис

Народився 4 (16 листопада) 1897 року у селі Скоморохах (нині Сокальського району, Львівської області). Закінчивши початкову школу в рідному селі, навчався в Сокальській гімназії в 1910—1914 роках (2-7 класи).

У 1915–1931 роках викладав математику в середній школі і технікумах.

У 1931 році закінчив Дніпропетровський інститут народної освіти. У 1931–1941 роках працював у вищих школах Харкова.

З 1941 року — в АН УРСР, з 1946 року заступник директора Інституту математики АН УРСР, в 1949–1951 роках — член Президії АН УРСР і голова Президії Львівського філіалу АН УРСР, в 1956–1963 роках завідувач відділу історії математики Інституту математики АН УРСР, з 1963 року — завідувач сектору історії природознавства і техніки Інституту історії АН УРСР, в 1944–1951 і 1956–1972 роках — завідувач кафедри диференціальних рівнянь Київського університету.

Могила Йосипа Штокала

Помер 5 січня 1987 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 9).

Наукова діяльність

Праці в галузі теорії диференціальних рівнянь та історії математики в Україні. Один з авторів «Истории отечественной математики», «Нарису розвитку математики на Україні за 40 років Радянської влади» (1958); редактор видання повного зібрання творів українських математиків Г. Вороного й М. Остроградського.

Громадська діяльність

Член ВКП (б) з 1941 року. Вів велику громадську роботу: багаторазово обирався членом Львівського міськкому та обкому Компартії України, депутатом Львівської міськради. Був депутатом Верховної Ради УРСР 3-го і 4-го скликань (1951–1959 роки), делегатом XVII, XVIII, XIX з'їздів Компартії України, неодноразово входив до складу делегації УРСР в ООН[4].

Нагороди

медалями (зокрема імені А. Койре за видання чотиритомного курсу «Історії вітчизняної математики») та Почесними грамотами[4].

Родина
  • Жінка — Штокало Зінаїда Остапівна — інженер-хімік.
  • Дочка — Штокало Мирослава Йосипівна — українська вчена-хімік, доктор хімічних наук, дійсний член Академії інженерних наук України, та Нью-Йоркської академії наук, Соросівський професор.
  • Зять — Дебрівський Іван Єлісейович — багато років працював на громадських посадах. Був ректором Інституту легкої промисловості, завідував кафедрою опору матеріалів.
  • Онука — Ісаєва Мирослава — філолог.

Вшанування пам'яті
меморіальна дошка

30 листопада 1989 року в Києві, на «Будинку вчених» на вулиці Микільсько-Ботанічній, 14/7, де з 1974 по 1987 рік у квартирі № 19 жив Йосип Штокало, встановлено бронзову меморіальну дошку[5].

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. Сайт НАН України
  4. 100v.com.ua(рос.)
  5. interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з серпня 2019]

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.