Шушанік Кургінян

Шушанік Кургінян (в дівоцтві Пополян; нар. 18 (30) серпня 1876, Олександропіль — пом. 24 листопада 1927, Єреван, Вірменська РСР, СРСР) — вірменська поетеса. Одна з засновниць вірменської феміністської та пролетарської літератури[2].

Шушанік Кургінян
вірм. Շուշանիկ Կուրղինյան
Ім'я при народженні вірм. Շուշանիկ Հարությունի Փոպոլճյան
Народилася 18 (30) серпня 1876
Ґюмрі, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Померла 24 листопада 1927(1927-11-24)[1] (51 рік)
Єреван, Вірменська РСР, Закавказька РФСР, СРСР[1]
·туберкульоз
Поховання
Пантеон імені Комітаса : 
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність вірмени
Місце проживання Нахічевань-на-Дону
Владикавказ
Ґюмрі
Єреван
Діяльність автобіографістка, поетеса, письменниця
Alma mater Q21567871?
Мова творів вірменська і російська
 Шушанік Кургінян у Вікісховищі

Життєпис

Шушанік Пополян народилася 18 (30) серпня 1876 року в Олександрополі (нині Ґюмрі) в родині ремісника[3]. Відвідувала початкову школу для дівчат при місцевому монастирі, навчалася в російській гімназії.

У 21-річному віці одружилась з Аршаком Кургіняном, який працював у крамниці її батька[4]. У 1903 році разом з чоловіком переїхала до Нахічеваня-на-Дону, де Аршак відкрив власний магазин. З великим ентузіазмом Шушанік Кургінян зустріла революцію 1905 року, підтримувала боротьбу робітничого класу.

У 1920 році переїхала у Владикавказ, заснувала там Вірменський робітничий клуб імені С. Шаумяна. У 1921 році повернулася до рідного Олександрополя. У 1925 році через проблем зі здоров'ям перебувала на лікуванні в Харкові і в Москві. Однак лікування не дало істотних результатів, і вона повернулася додому. В 1926 році після землетрусу в Олександрополі, переїхала в Єреван.

24 листопада 1927 року Шушанік Кургінян померла після важкої хвороби[3][4]. Похована в Пантеоні імені Комітаса.

Поет Аветік Ісаакян так відгукувався про неї: «у Шушанік було щось таємниче — справжня Сибілла, чарівниця, пророчиця: висока, худа, нервова, в очах фосфорний блиск, абсолютно далека від сімейних турбот»[4].

Творчість

Шушанік Кургінян почала друкуватися в 1899 році в журналі «Тараз» («Мода», № 30)[5]. Під час революції 1905—1907 років написала багато творів, що оспівують боротьбу пролетаріату («Передзвін свободи», «Сміливо вперед», «Робітники», «Йдіть туди», «Пісня робітника» та інші). Після поразки революції написала низку творів, спрямованих проти реакції і ухилів, прославляла революціонерів («На братній могилі», «Перед в'язницею», «Червона хода»)[3]. Рісзо висловлювалася проти самодержавства («Нехай під кривавим троном горить багаття»). У творі «Відхили свій хрест» виступала проти релігії, як опори влади.

У творі «Об'єднаємося ми теж» закликала до емансипації жінок. Деякі вірші Кургінян пройняті настроями любові і туги за батьківщиною («Із осінніх пісень», «Немає Алагяза»).

У радянських джерелах наводяться різні думки про ставлення Кургінян до Жовтневого перевороту більшовиків1917 року. Літературна енциклопедія (1931) стверджує, що вона не сприйняла цю революцію, і тому в післяжовтневий період вона писала порівняно мало. У той же час Коротка літературна енциклопедія (1966) стверджує, що в 1920-ті роки вона написала ряд творів, які оспівують досягнення Жовтневої революції[5].

Твори

У перекладі російською мовою
  • Антологія вірменської поезії, Москва, 1940.

Вірменською мовою
  • Կուրղինյան Շ., Արշալույսի ղողանջները, Նոր-Նախիջևան, 1907.
  • Երկերի ժողովածու, Երևան, 1947։

Примітки
  1. Кургинян Шушаник // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Victoria Rowe, A History of Armenian Women's Writing, 1880—1922 (London: Cambridge Scholars, 2003), page 170. ISBN 1-904303-23-4.
  3. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
  4. Аветик Исаакян. Шушаник Кургинян. armenianhouse.org. Процитовано 15 листопада 2016.
  5. Кургинян // Краткая литературная энциклопедия. Т. 3. — 1966.

Література
  • Історія вірменської радянської літератури, М., 1966
  • Ղազարյան Հովհ., Շուշանիկ Կուրղինյան, Երևան, 1955
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.