Щитник остистий

Щитник остистий[1] або щитник шартрський[2][3] (Dryopteris carthusiana) — вид трав'янистих рослин родини щитникові (Dryopteridaceae), поширений у помірних областях Євразії й Північної Америки.

Щитник остистий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок: Багатоніжкові (Polypodiales)
Підпорядок: Polypodiineae
Родина: Щитникові (Dryopteridaceae)
Рід: Щитник (рослина) (Dryopteris)
Вид:
Щитник остистий (D. carthusiana)
Біноміальна назва
Dryopteris carthusiana
(Vill.) H.P.Fuchs, 1959

Опис

Багаторічна рослина 60–90 см заввишки. Плівки на черешках світло-бурі, одноколірні, яйцеподібні. Листки двічі перисті, а біля основи тричі перисті, без залозистого опушення, прямостоячі. Черешок тонкий (≈1 мм в діаметрі), дорівнює пластинці або трохи коротший, зеленуватий. Сегменти 2-го і 3-го порядків плоскі, з незагорненими краями. Соруси розвиваються зазвичай лише у верхній частині пластинки листка[2]. Листки мономорфні, вмирають взимку; пластини світло-зелені. 2n = 164[4].

Поширення

Європа: Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна (у т.ч. Крим), Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Іспанія; Північна Америка: Канада, США; Азія: Ліван, Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Сіньцзян — Китай; також культивується. Населяє відкриті ліси, гірські ліси, болотисті ліси, вологі лісисті схили, береги річок і хвойні плантації[5][6][4].

В Україні зростає в лісах серед чагарників, на вирубках — на більшій частині України звичайний; у Степу і Криму рідкісний. Отруйна, лікарська, декоративна рослина[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Харківської областей[3].

Галерея

Джерела
  1. Dryopteris carthusiana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 31. (рос.)(укр.)
  3. Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Flora of North America. Процитовано 24.09.2018. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 24.09.2018. (англ.)
  6. Flora of China. Процитовано 24.09.2018. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.