Юго Паасіківі

Юго Кусті Паасіківі (або Паасиківі; справжнє ім'я Йоган Гелльстен) (фін. Juho Kusti Paasikivi, 27 листопада 1870; поблизу Тампере 31 серпня 1956, Гельсінкі, Фінляндія) фінський політик, дипломат, банкір, тричі прем'єр-міністр Фінляндії, сьомий Президент Фінляндії (1946—1956).

Юго Кусті Паасіківі
Juho Kusti Paasikivi
Юго Кусті Паасіківі
Прапор
7-й Президент Фінляндії
Попередник: Карл Густав Маннергейм
Наступник: Урго Кекконен
Прапор
Прем'єр-міністр Фінляндії
17 листопада 1944  17 квітня 1945
Попередник: Пер Свінгувуд
Наступник: Лаурі Інґман
17 квітня 1945  20 березня 1946
 
Ім'я при народженні: фін. Johan Gustaf Hellstén
Народження: 27 жовтня 1870(1870-10-27)
Тампере, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Смерть: 31 серпня 1956(1956-08-31) (85 років)
Гельсінки, Фінляндія
Поховання: Гієтаніємі
Національність: фін/швед
Країна: Російська імперія Фінляндія
Релігія: лютеранство
Освіта: Гельсінський університет
Ступінь: доктор обох прав
Партія: Національна коаліція і Finnish Partyd[1]
Батько: Авґуст Гелльстен
Мати: Каролійна Селін
Шлюб: Анна Форсман (1897—1931); Алліна Валве (1934—1956)
Діти: Аннікі (Annikki; 1898—1950), Велламо (Wellamo; 1900—1966), Югані (Juhani; 1901—1942) та Варма (Varma; 1903—1941).
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Народився у шведській купецькій родині. У 14 років став сиротою, його виховала тітка. У 15 років змінив прізвище на Паасіківі — у цей час стає переконаним фінським націоналістом, яким залишався усе життя.

1890 вступив до Гельсінського університету, де почав політичну діяльність — боровся за державну самостійність Фінляндії. З 1907 — депутат парламенту Великого князівства Фінляндського. 1908 став міністром фінансів, але вже наступного року подав у відставку на знак протесту проти політики русифікації, яку проводив уряд Російської імперії.

З 1915 депутат міської ради Гельсінкі. 1917 увійшов до складу комісії, яка розробляла проєкт широкої автономії Фінляндії у складі Російської республіки, але після більшовицького перевороту підготував проєкт конституційної монархії Фінляндії і відстоював його до падіння монархії у союзній Німеччині. У цей же час (1918) ненадовго очолив уряд незалежної Фінляндії.

14 листопада 1920 підписав у Тарту мирний договір з більшовицькою Росією.

1914—1934 — генеральний директор Національного акціонерного банку.

З 1936 посол Фінляндії у Швеції. 1939 працював у складі фінської делегації на переговорах з московськими більшовиками. Після закінчення Зимової війни очолив делегацію Фінляндії до Москви, де й залишився послом. Подав у відставку з посади посла Фінляндії в СРСР у березні 1941 року. Після цього три роки не брав участі у політичному житті, але весною 1944-го знову потрапив на вістря міжнародної політики — очолив фінську делегацію на мирних переговорах із Йосипом Сталіним.

Після падіння фронту в Східній Карелії — з листопада 1944 по березень 1946 — двічі прем'єр-міністром, а після цього обраний на пост Президента Фінляндії, на якому перебував до смерті.

Політичне кредо

У міжнародній дипломатії існує поняття Лінія Паасіківі, яка означає дотримання реалістичної політики в умовах післявоєнного сусідства з комуністичним СРСР. Автор концепції державного нейтралітету Фінляндії, провідник спокійного ставлення до окупанта Карелії — СРСР. Іронія долі — Паасіківі наприкінці життя став кавалером ордена Леніна.

Теплі особисті взаємини Паасіківі з верхівкою СРСР гарантували фінській економіці великі економічні преференції. Зокрема, харчова, паперова, суднобудівна галузь в роки правління Паасіківі повністю орієнтована на СРСР.

Цікаві факти

Формуючи уряд під час Громадянської війни, Паасіківі у листі своєму другу писав:

Росія рано чи пізно нападе—це так само певно, як і те, що за літом приходить осінь і зима.

Також він додав, що лише Німеччина в такому разі зможе надати Фінляндії збройну підтримку:

Якщо ж вона цього не зробить, незалежність Фінляндії буде лише коротким епізодом у нашій історії.

[2]

Примітки

  1. Vuoden 1907 eduskuntavaaleissa valitut kansanedustajatoikeusministeriö.
  2. Вехвіляйнен, Оллі (2010). Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією (Українська). Темпора. с. 14. ISBN 978-966-8201-47-9.

Література

  • Р. Кривонос. Паасіківі Юхо Кусті // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Kallio, Reino, Lahden kansa- ja oppikoulut 1870—1975. Lahden historia IV:1. Julkaisija Lahden kaupunki. Gummerus Kirjapaino Oy. Jyväskylä 2005. ISBN 951-849-589-0

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.