Юліус фон Сакс

Юліус фон Сакс (нім. Julius von Sachs[5][6] або нім. Julius Sachs[5][7], або нім. Ferdinand Gustav Julius von Sachs[8], 2 жовтня 1832 — 29 травня 1897) — німецький[5] біолог[5][7], ботанік[5], професор[5][6] ботаніки[6].

Юліус фон Сакс
нім. Julius von Sachs
Народився 2 жовтня 1832(1832-10-02)[1][2][…]
Бреслау, Королівство Пруссія[1][3]
Помер 29 травня 1897(1897-05-29)[1][2][…] (64 роки)
Вюрцбург, Баварія, Німецька імперія[1][3]
Місце проживання  Німецька імперія
Країна  Німеччина
Діяльність ботанік, викладач університету, фізіолог, письменник
Alma mater Карлів університет
Галузь біологія, ботаніка
Заклад Вюрцбурзький університет, Університет Фрайбурга, Карлів університет і Боннський університет
Посада професор
Ступінь докторський ступінь[1]
Відомі учні Євген Ашкеназі
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Баварська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США і Туринська академія наук[3]
Брати, сестри Simon Sachsd
Діти Felix Sachsd
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства

 Юліус фон Сакс у Вікісховищі

Біографія

Юліус фон Сакс народився 2 жовтня 1832 року у Бреслау[6].

У ранньому віці Сакс виявив інтерес до природознавства. Після закінчення школи у 1851 році він став приватним помічником фізіолога Яна Евангеліста Пуркинє у Празі[6]. У 1856 році Сакс отримав ступінь доктора філософії, а згодом розпочав свою ботанічну кар'єру, ставши приват-доцентом фізіології рослин у Празькому університеті[6].

Юліус фон Сакс помер 29 травня 1897 року у Вюрцбурзі[6].

Наукова діяльність

Юліус фон Сакс спеціалізувався на насіннєвих рослинах[8].

Окремі наукові праці
  • 1859: Physiologische Untersuchungen über die Keimung der Schminkbohne (Phaseolus multiflorus).
  • 1859: Ueber das abwechselnde Erbleichen und Dunkelwerden der Blätter bei wechselnder Beleuchtung.
  • 1862: Ueber das Vergeilen der Pflanzen.
  • 1863: Ueber den Einfluss des Tageslichtes auf die Neubildung unt Entfaltung verschiedener Pflanzenorgane.
  • 1865: Handbuch der Experimentalphysiologie der Pflanzen.
  • 1868: Lehrbuch der Botanik.
  • 1871—1872: Die Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860.
  • 1875: Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860. — München: Oldenbourg, 1875[7].
  • 1882: Die Vorlesungen über Pflanzenphysiologie.
  • 1892: Gesammelte Abhandlungen über Pflanzenphysiologie.
  • 1894: Mechanomorphosen und Phylogenie.
  • 1896: Phylogenetische Aphorismen und ueber innere Gestaltungsursachen oder Automorphosen.

Вшанування

У 1866 році німецький ботанік Август Гризебах назвав на честь Юліуса фон Сакса рід квіткових рослин Sachsia — Саксія родини Айстрові (Складноцвіті)[9].

Див. також

Список ботаніків за скороченням

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118604600 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Туринська академія наук — 1757.
  4. IPNI.  Sachs.
  5. DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Julius Sachs (Biologe)
  6. Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Sachs, Julius von». Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.
  7. Sachs, Julius (Biologe): Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860 München 1875
  8. International Plant Names Index: (Ferdinand Gustav) Julius von Sachs (1832—1897)
  9. Cat. Pl. Cub. [Grisebach] 150. 1866 (IK).

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.