Замисловичі

Зами́словичі село в Україні, в Олевському районі Житомирської області. Населення становить 946[1] осіб, налічується 387 дворів.

село Замисловичі
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Громада Олевська міська громада
Облікова картка с. Замисловичі 
Основні дані
Засноване 1545 року[1]
Населення 946 осіб[1]
Площа 2,46[1] км²
Густота населення 384,55[1] осіб/км²
Поштовий індекс 11020
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°15′10″ пн. ш. 27°56′43″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
178[2] м
Водойми річка Перга
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Олевський р-н, Житомирська обл., 11001;
староста — вул. Княгині Ольги, 20, с. Замисловичі, Олевський р-н, Житомирська обл., 11020
Карта
Замисловичі
Замисловичі
Мапа

 Замисловичі у Вікісховищі

Назва

Згідно із місцевою легендою, місцевість, де й розташоване село, було колись суцільною трясовиною. Княгиня Ольга, яка проїжджала цією місциною, загрузла у болоті і як тільки ступила на землю сказала: «О зле болото!» (одне з місцевих урочищ має назву Озле). Потім вона замислилась, а місце, куди був спрямований її погляд, стало пізніше селом Замисловичі[джерело?].

Географія

Село розташоване за 25 км від районного центру (м. Олевськ) та за 12 км від залізничної станції Рудня-Радовельська. Селом протікає річка Перга.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1176 осіб, з яких 588 чоловіків та 588 жінок[3]/

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 946[1] осіб.

Рідною мовою назвали[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 943 99,68 %
російська 3 0,32 %

Історія

Перша згадка про село датується 1545[1] роком — тоді село перебувало у власності князя Капустіна. Потім село стало помістям княгині Богдани Філонівни Друцької-Гірської (у дівоцтві Кміта-Чорнобильська), будучи одержаним нею у спадок від покійного брата, дворянина Лазаря Філоновича Кміти-Чорнобильського.

Церква, фото П. Жолтовського, 1929 рік

У 1869 році у селі була збудована церква, яка була спалена німецькими військами під час Другої світової війни. Зараз на її місці розташований пам'ятник односільчанам, загиблим під час війни.

У 1906 році село Юрівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 75 верст, від волості 20. Дворів 136, мешканців 804[5].

Встановлення радянської влади відбулося у січні 1918 року. У 1927 році у Замисловичах було засноване лісництво, а вже у 1931 році частина селян і бідняків об'єднались для ведення колективного господарства, створивши колгосп «Пролетар». У 1933 році у селі було відкрито початкову школу, яка у 1936 році стала семирічною. На той час у школі навчалось 120 учнів, першим вчителем був Є. О. Олександровський, а її директором — Данило Федорович Савенко. Під час відступу німецьких військ школу було спалено.

У 1920-х роках у селі діяла дослідна станція кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка[6].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 5 жителів села[7].

У період Другої світової війни на фронтах билися 478 мешканців села, з них 136 загинули. Близько 20 жителів Замисловичів воювали у складі партизанських загонів. У пам'ять про загиблих односільчан було споруджено обеліск.

15 липня 1943 року село було спалено, загинуло 110 жителів.

Після звільнення населеного пункту від німецької окупації, у січні 1944 року наново було створено колгосп імені Горького.

У 1952 році до колгоспу імені Горького було приєднано колгосп імені Паризької комуни. 25 березня 1960 року, згідно з рішенням Ради Міністрів УРСР колгосп імені Горького було реорганізовано в підсобне сільське господарство Білокоровицького лісгоспзагу, а з 1 червня 1960 року було організоване підсобне сільське господарство Білокоровицького лісгоспзагу з центром у селі Замисловичі, до якого увійшли землі колгоспів імені Горького (Замисловичі), «Зоря комунізму» (Озеряни) та імені Калініна (Топильня). У березні 1963 року підсобне господарство Білокоровицького лісгоспзагу було об'єднано з підсобним господарством Олевського лісгоспзагу (з центром у селі Замисловичі) і підпорядковане Олевському лісгоспзагу. 15 серпня 1964 року підсобне господарство, за рішенням ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР, було реорганізоване у хмелерадгосп «Олевський» з центром у селі Замисловичі.

У 1954 році було збудовано нову школу, яка у 1968 році стала середньою. У 1980 році, на кошти радгоспу «Олевський», було побудоване нове приміщення школи.

У радянські часи у центрі села було споруджено пам'ятник Володимиру Леніну.

18 січня 1995 року, Указом Президента України № 66/95 та рішенням загальних зборів членів № 1 від 10 листопада 1995 року, хмелерадгосп «Олевський» перетворено в колективне сільськогосподарське підприємство «Олевське». 3 грудня 1999 року, Указом Президента № 15-т-29/29 та рішенням загальних зборів членів, колективне сільськогосподарське підприємство «Олевське» реформоване у приватне сільськогосподарське підприємство «Олевське».

До 11 серпня 2016 року адміністративний центр Замисловицької сільської ради Олевського району Житомирської області[8].

Соціальна сфера

У селі працюють будинок культури, бібліотека з книжковим фондом понад 11 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, ветеринарний пункт, поштове відділення. У Замисловичах здійснює діяльність «Олевське приватне орендне сільськогосподарське підприємство»[9], лісництво, у розпорядженні якого перебувають 7,2 тис. га лісу.

Мешканцям села та його гостям надають послуги 3 приватні магазини і магазин райспоживспілки.

Замисловицька загальноосвітня школа I—III ступенів налічує 120 учнів (2012), педколектив — 18 учителів.

Політика

На виборах у селі Замисловичі працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні будинку культури. Результати виборів:

Парламентські вибори 2012,
результати голосування[14]
віддано голосів
«Партія регіонів»
 
148
«КПУ»
 
84
ВО «Батьківщина»
 
58
«УДАР»
 
30
Інші
 
27

Галерея

Примітки

  1. Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Погода в селі Замисловичі
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - 018 Олевський район, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2013.
  5. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  6. Енциклопедія історії України. К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  7. Замисловичі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  8. Замисловицька сільська рада Житомирська область, Олевський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 25 жовтня 2020.
  9. UA-REGION. Олевське, приватне орендне сільськогосподарське підприємство
  10. Результати голосування по дільницях: № округу 67, № виборчої дільниці 235
  11. Результати госолування по дільницях ТВО № 67, Житомирська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
  12. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 61, Житомирська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
  13. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 61, Житомирська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
  14. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 64, Житомирська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року
  15. Результати голосування по дільницях ТВО № 65, Житомирська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року
  16. Результати голосування по дільницях ТВО № 65, Житомирська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.