Юрі Луїк

Юрі Луїк (ест. Jüri Luik; нар. 17 серпня 1966, Таллінн) — естонський дипломат і політик, кілька разів обіймав посаду міністра оборони Естонії та міністра закордонних справ Естонії, постійний представник Естонії в НАТО[2].

На Мюнхенській конференції з безпеки 2018 року
Юрі Луїк
Народився 17 серпня 1966(1966-08-17) (55 років)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Країна  Естонія
Діяльність політик, дипломат, журналіст
Alma mater Тартуський університет
Знання мов естонська
Посада Список міністрів закордонних справ Естонії, Міністр оборони Естонії, Estonian Ambassador to the United Statesd, Депутат Рійгікогу XIV скликанняd[1], Міністр оборони Естонії, Міністр оборони Естонії, депутат Рійґікоґуd і ambassador of Estonia to Russiad
Партія Вітчизни, Ісамаалійт, National Coalition Party Pro Patriad і Vabariiklaste Koonderakondd
Батько Aleksander Gavrilovd
Мати Lilian Luikd
Нагороди

Син онколога, заслуженого лікаря Естонської РСР Олександра Гаврилова (1912—1999) і рентгенолога Ліліан Луїк (нар. 1926). Закінчив Тартуський університет у 1989 році, кваліфікація «журналіст». У 1988 році став редактором журналу «Vikerkaar». З 1991 року працював у Міністерстві закордонних справ Естонії за пропозицією Леннарта Мері. Був співробітником посольства Естонії в Лондоні, в 1992 році обраний до парламенту Естонії. У 1992—1994 роках — міністр у першому уряді Марта Лаара, спочатку як міністр без портфеля, пізніше міністр оборони. З 7 січня 1994 по 17 квітня 1995 року — міністр закордонних справ Естонії, член Консервативної партії «Союз Вітчизни» в уряді Андреса Таранда.

У 1995—1996 роках член Фонду Карнегі, у 1996—1999 роках постійний представник Естонії в НАТО і країнах Бенілюкс, у 1999—2002 роках міністр оборони у другому уряді Марта Лаара. Очолював делегацію Естонії в 2002—2003 роках у рамках програми НАТО «Східне партнерство». У вересні 2003 року призначений Надзвичайним і Повноважним Послом Естонії в США, до 2007 року також обіймав посаду послів у Канаді та Мексиці[3], поступившись пізніше постом Вяйно Рейнарту. До 2012 року представник Естонії в НАТО, в 2013—2015 роках співробітник Посольства Естонії в Росії. У серпні 2015 року призначений директором Міжнародного центру оборони і безпеки в Таллінні[4].

12 червня 2017 року знову зайняв пост міністра оборони Естонії, змінивши Маргуса Тсахкну в уряді Юрі Ратаса — за опитуваннями фірми Kantar Emor, він вважався найбільш популярним кандидатом серед громадян Естонії[5]. За час його роботи заарештовані два офіцери Сил оборони Естонії (Деніс Метсавас і Петр Волін), звинувачені в розголошенні секретної інформації та її передачі російській розвідці[6]. У 2019 році виступив проти відновлення права голосу Російської Федерації в ПАРЄ[7].

Посилання

Примітки
  1. https://www.riigikogu.ee/riigikogu/koosseis/riigikogu-liikmed/
  2. NATO. Jüri Luik, Minister of Defence of Estonia. NATO.
  3. Permanent Representation of Estonia to NATO. www.estnato.be.
  4. Suursaadik Jüri Luik lahkub Moskvast (ест.)
  5. Жители Эстонии: самый подходящий на должность министра кандидат — Юри Луйк, а самые неподходящие — Март и Мартин Хельме (рос.)
  6. Министр обороны Юри Луйк: мы будем доверять нашим людям (рос.)
  7. Министр обороны Эстонии: я шокирован решением Совета Европы восстановить право голоса России (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.