Міністр оборони Естонії

Міністр оборони Естонії (ест. Eesti kaitseminister) — голова військового міністерства уряду Естонської Республіки. Є одним з найважливіших членів уряду, що відповідає за координацію політики в області національної оборони й збройних сил, а також займається формуванням і керівництвом міністерства оборони. Міністр оборони призначається і звільняється з посади прем'єр-міністром держави на основі голосування парламенту Рійгікогу й вступає на посаду з принесення присяги перед депутатами[1].

Міністр оборони Естонії
ест. Eesti kaitseminister
Посаду обіймає
Калле Лаанет
від 26 січня 2021
Міністерство оборони Естонії
Тип міністр
Член Уряду Естонії
Підзвітний Президенту Естонії
Місце  Естонія, Таллінн
Призначає Прем'єр-міністр Естонії
Термін каденції до розпуску Кабміну
або відставки
Створення 1918
Перший на посаді Андрес Ларка
Вебсайт www.kaitseministeerium.ee
Естонія
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Естонії
Категорія • Інші країни

Первісна посада була заснована в 1918 році, під час існування Першої Естонської Республіки, й іменувалася військовим міністром (ест. Sõjaminister), проте вже 1 квітня 1929 року цей пост був перейменований в міністра оборони, але в 1937 році знову став військовим міністром. Хоча назва посади, а згодом і міністерства, часто змінювалася, основні обов'язки впродовж всієї історії існування відомства залишилися майже незмінними[2].

Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році і утворення нового Міністерства оборони в 1992 році посада знову стала називатися міністром оборони.

Список міністрів оборони

Повний список міністрів оборони Естонської Республкіки на 29 квітня 2021 року[3]:

1918-1929 (Військовий міністр)
Ім'я На посаді Партія
Андрес Ларка 24 лютого —27 листопада 1918 безпартійний
Костянтин Пятс 27 листопада 1918 —8 травня 1919 безпартійний
Отто Штрандман 8 травня —18 листопада 1919 Робітнича партія
Аугуст Ганко 18 листопада 1919 —28 липня 1920 безпартійний
Олександр Тиніссон 28 липня —26 жовтня 1920 безпартійний
Антс Пійп 26 жовтня 1920 —25 січня 1921 Робітнича партія
Яан Соотс 25 січня 1921 —2 серпеня 1923 Асамблея фермерів
Адо Андеркопп 2 серпеня 1923 —19 лютого 1924 Робітнича партія
Оскар Амберг 19 лютого —18 жовтня 1924 Християнська народна партія
Антс Курвітс 26 березня —18 жовтня 1924 безпартійний
Яан Соотс (2-й раз) 16 грудня 1924 —4 березня 1927 Асамблея фермерів
Николаі Рік 4 березня 1927 —4 грудня 1928 безпартійний
Міхкель Джухкам 4 грудня 1928 —31 березня 1929 Робітнича партія

1929-1937 (Міністр оборони)
Ім'я На посаді Партія
Міхкель Джухкам 1 квітня —9 липня 1929 Робітнича партія
Оскар Кестер 9 липня 1929 —12 лютого 1931 Партія поселенців
Аугуст Керем 12 лютого 1931 —19 листопада 1932 Народна партія
Олександр Тиніссон (2-й раз) 1 листопада 1932 —18 травня 1933 безпартійний
Аугуст Керем (2-й раз) 18 травня —21 жовтня 1933 Народна партія
Пауль Лілль 21 жовтня 1933 —28 лютого 1937 безпартійний

1937-1940 (Військовий міністр)
Ім'я На посаді Партія
Пауль Лілль (2-й раз) 1 березня 1937 —12 жовтня 1939 безпартійний
Николаі Рік (2-й раз) 12 жовтня 1939 —21 квітня 1940 безпартійний

1953—1992 (Військовий міністр у вигнанні)
Ім'я На посаді Партія
Гейнріх Марк 8 травня 1971 —3 квітня 1973 безпартійний
Авді Андрессон 3 квітня 1973 —20 червня 1990 безпартійний
Юрі Тумепуу 20 червня 1990 —15 вересня 1992 безпартійний

1992— (Міністр оборони)
Ім'я На посаді Партія
Уло Улуотс 18 червня —21 жовтня 1992 Народний фронт
Хайн Ребас 21 жовтня 1992 —5 серпня 1993 Партія національної незалежності
Юрі Луїк 23 серпня 1993 —8 листопада 1994 Ісамаалійт
Індрек Каннік 7 січня 1994 —23 травня 1995 Ісамаалійт
Енн Тапп 28 червня 1994 —17 квітня 1995 Ісамаалійт
Андрус Йовель 17 квітня 1995 —25 березня 1999 Коаліційна партія
Юрі Луїк (2-й раз) 25 березня 1999 —28 січня 2002 Ісамаалійт
Свен Міксер 28 січня 2002 —10 квітня 2003 Центристська партія
Маргус Гансон 10 квітня 2003 —22 листопада 2004 Партія реформ
Яак Йоерюут 22 листопада 2004 —8 жовтня 2005 Партія реформ
Юрген Лігі 10 жовтня 2005 —5 квітня 2007 Партія реформ
Яак Аавіксоо 5 квітня 2007 —6 квітня 2011 Вітчизна
Март Лаар 6 квітня 2011 —14 травня 2012 Вітчизна
Урмас Рейнсалу 14 травня 2012 —26 березня 2014 Вітчизна
Свен Міксер (2-й раз) 26 березня 2014 —14 вересня 2015 Соціал-демократична партія
Ганнес Хансо 14 вересня 2015 —23 листопада 2016 Соціал-демократична партія
Маргус Цахна 23 листопада 2016 —12 червня 2017 Вітчизна
Юрі Луїк (3-й раз) 12 червня —26 січня 2021 Вітчизна
Калле Лаанет 26 січня 2021— Партія реформ

Функції міністра оборони

Міністр оборони є членом уряду Естонії, який керує організацією національної оборони країни. Він організовує роботу міністерства оборони і приймає рішення з питань, що належать до сфери діяльності міністерства. Крім того, міністр звітує перед урядом про діяльність міністерства оборони і вносить пропозиції щодо розв'язання питань, що стосуються сфери діяльності міністерства[1].

Міністр оборони призначає керівників урядових агентств, що входять в сферу управління міністерства, а також заступників міністра оборони та керівників департаментів, а також командувачів збройними силами і пропонує уряду призначати і знімати з посади командувача Армією оборони і головнокомандувача Генерального штабу.

Міністр оборони надає уряду пропозиції щодо бюджету міністерства, і при необхідності — додаткового бюджету. Він приймає рішення про використання бюджетних ресурсів та контролює виконання бюджету. На підставі державного бюджету міністр також погоджує бюджети державних органів, які належать до сфери управління міністерства.

Міністр оборони приймає рішення про формування державних установ, що знаходяться у віданні міністерства, і затверджує їх статут, структуру та організацію роботи.

Примітки
  1. Kalle Laanet | Eesti Vabariigi Valitsus. www.valitsus.ee. Процитовано 29 квітня 2021.
  2. Kaitseministeeriumi ajalugu | Kaitseministeerium. kaitseministeerium.ee (ест.). Процитовано 29 квітня 2021.
  3. Eesti kaitseministrid läbi ajaloo | Kaitseministeerium. kaitseministeerium.ee (ест.). Процитовано 29 квітня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.