Яблонський Валентин Андрійович

Валентин Андрійович Яблонський (нар.8 грудня 1930 с. Вербень Демидівського району Рівненської обл) — громадський діяч, народний депутат України ІІ скликання, український учений у галузі освіти, історії, ветеринарної медицини. Доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України. Академік-засновник Академії наук вищої школи України (1992). Батько Оксани Яблонської.

Яблонський Валентин Андрійович
Народився 8 грудня 1930(1930-12-08) (91 рік)
Демидівський район, Рівненська область
Країна  Україна
Діяльність політик
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Посада Народний депутат України[1]
Нагороди

Життєпис

Народився у с. Вербень Демидівського району Рівненської обл. у родині священика.

Наукова діяльність

Головні напрями досліджень:

  • історія Волині;
  • українсько-польські стосунки;
  • історія УПА;
  • історія України;
  • історія Церкви;
  • історія та організація вищої освіти в Україні та за рубежем;
  • пробле­ми педагогіки вищої школи;
  • наукознавство, ме­тодологія і методи наукових досліджень;
  • фізіологія, патологія та імунологія відтворення тварин.

Створив наукову школу з імунології репродукції тварин. Створив проблемну лабораторію з імунології репродукції.

Автор понад 300 наукових праць, із них — 2 довідники, 11 навчальних посібників, підручники, 7 монографій, біля 900 рефератів у РЖ «Биология», серія «Физиология человека и животных», понад 150 статей у ЗМІ, зокрема:

  • «Вища освіта України на рубежі тисячоліть» (1998);
  • «Наукознавство» (2001);
  • «Біотехнологія відтворення тварин» (2005) — перший український під­ручник для вишів (головний редактор та основний автор, 3 видання));
  • автор нормативної дисципліни «Ме­тодологія і методи наукових досліджень у тваринництві та ветеринарній меди­цині» для ОС «Магістр»;
  • автобіографічна повість «Сімдесятп'ята зима» (2005);
  • «Нерозставлені акценти» (2010);
  • «Епікриз» (2015);
  • «Нескорена Волинь» (2017).

Член Народного Руху України, народний депутат України, член Ради Європи, спів­автор Європейської Конвенції з біоетики («Про захист людини від невмілого застосування досягнень науки та біотехнології», 1998).

За 55 років роботи в на­уці та вищій освіті вніс свій вклад у підготовку та підвищення кваліфікації біля 15 тисяч фахівців, Підготував 5 докторів та 25 кандидатів наук.

Член Міжнародного товариства імунологів та Міжнародної асоціації ветеринарної освіти, її віце-президент з 1990 р. по 1998 р., учасник багатьох міжнародних симпозіумів та конгресів з імунології репродукції людини та тварин, Член-кореспондент Української академії аграрних наук (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1992).

Академік-секретар аграрного відділення АН ВШ України та член Президії АН ВШ України з 2004 р.

Нагороди

Джерела

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.