Яковлева Маргарита Євгенівна

Народилася у Києві, киянка у п'ятому поколінні. Опікуном Маргарити був дідусь, Валерій Олександрович Яковлев, викладач математики, був професором в Алжирі. Її двоюрідний дядя - Рєбров Юрій Васильович, український винахідник та інженер [3]. У дитинстві мешкала в Сухумі.

Середню освіту здобула у Школі-лабораторії № 24 АПН України (зараз Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 24 імені Олександра Білаша з поглибленним вивченням іноземних мов Шевченківського району міста Києва). Вищу освіту здобула у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» (1998–2004), за фахом — інженер комп'ютерних систем, системний аналітик.

З 2005 року працює журналісткою:

• 2004–2005 — Міністерство юстиції України, адміністратор сайту
• 2006–2007 — щоденна газета Дело, оглядач страхового ринку
• 2007–2009 — ЗАТ Картель, фінансовий кореспондент тижневика « Деловая столица», оглядач журналу «Власть денег»
• 2009–2010 — редактор рубрики «Економіка», економічний оглядач у журналі «Фокус»[4],
• 2010–2012 — оглядач фінансового та телекомуникаційного ринків в журналі Власть денег
• з вересня 2013 року по лютий 2017 року  — редактор відділу «Фінанси», редактор рубрики «Світ» журналу «Forbes Україна»[5].
• з листопада 2016 - кінопродюсер стрічки Слово Праведника.

Авторка статей в журналах The Ukrainian, Український тиждень[6], Інвестгазета, Weekly.ua, тижневику Кометарі, газеті Сегодня.

У 2007 страхова компанія ПЗУ Україна подавала позов до тижневика «Деловая столица» через статтю Маргарити Ормоцадзе «Отпетые каскодеры»[7][8].

У 2009 керівник одного з українських банків подав позов на тижневик «Власть денег» та Маргариту Ормоцадзе за статтю «Призрак 90-х», у якій згадувалося попереднє місце роботи банкіра у збанкрутілому банку Україна[9][10][11].

Література

Поетеса, прозаїк. Вірші пише російською. Авторка казок та сюрреалістичних мініатюр.

Авторка книг:

• Збірка поезій «Осінь» (Київ, 1996 рік)
• «044» (Київ, 2004 рік)
• «Дальнім. Близьким» (Київ, 2006 рік)[12]
• «Велика Подорож» (рос. «Большое путешествие», (Донецьк, 2011)[13][14]
• «Перше кохання» (рос. «Первая любовь», (Київ, 2015)[15]
• «Звездочет» (рос. «Звездочеть», (Київ, 2016)

Вірші друкувалися в газеті Київський політехнік у 1999–2000 роках, альманасі Крила (2002 рік), журналі Твій час — Время Z (2004–2010)[16].

Фотомистецтво

Учасниця фестивалів сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST 2007 року (експозиція Іконостас для Гоголя)[17] та ГОГОЛЬFEST 2008 (експозиція Душолюби)[18] у Мистецькому Арсеналі в Києві.

У березні-квітні 2015 року в Київському будинку вчених Національної академії наук України проходила виставка «Фотощоденник Марго Ормоцадзе. ФАРБИ.СВІТЛО»[19][20].

У лютому-березні 2016 року у Тель-Авів та Бат-Ям відбулася виставка Between War and Peace: Ukraine - Israel, у якій були представлені фото Маргарити Ормоцадзе. Потім виставка проходила у містах України - Києві, Харкові, Львові, тощо.

Член Незалежної медіа-профспілки України (з 2006) та Міжнародної федерації журналістів (з 2007). Обрана головою Ревізійної комісії Незалежної медіа-профспілки України з серпня 2016 року.

У 2009 році, разом з українським письменником Станіславом Цаликом заснувала Київський клуб — об'єднання людей, які цікавляться історією Києва.

Разом з журналістом Світланою Левітас знімає документальну стрічку Слово Праведника, що присвячена Праведникам народів світу.

• Багаторазовий переможець і призер Міжнародного конкурсу «Премія ділових кіл PressЗвание» у номінаціях «Страхування» (переможець), «Повага колег», «Бізнес та суспільство» (2008)[21], «Телекоммунікації» (2011), «Банки. Фінанси. Інвестиції» (2014).

• Авторський блог Марго Яковлевої «Прибулець» (рос.)