Яковлєв Юрій Васильович
Я́ковлєв Ю́рій Васи́льович (рос. Яковлев Юрий Васильевич; нар. 25 квітня 1928, Москва — пом. 30 листопада 2013, там же[2]) — російський актор. Народний артист СРСР (1976), Лауреат Державної премії СРСР (1979). Лауреат Державної премії Росії (1994). Один з найвидатніших акторів в історії радянського кінематографа.
| Яковлєв Юрій Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Юрий Васильевич Яковлев | ||||
.jpg.webp) | ||||
| Ім'я при народженні | Юрий Васильевич Яковлев | |||
| Народився |
25 квітня 1928 Москва, СРСР[1] | |||
| Помер |
30 листопада 2013 (85 років) Москва, Росія | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | кіноактор | |||
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1952) | |||
| Заклад | Державний академічний театр імені Є. Вахтангова | |||
| Роки діяльності | 1952–2013 | |||
| У шлюбі з | Катерина Аркадіївна Райкінаd | |||
| Діти | Яковлєва Олена Юріївна і Антон Юрійович Яковлєвd | |||
| IMDb | nm0945085 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Яковлєв Юрій Васильович у Вікісховищі | ||||
Закінчив театральне училище ім. Б. Щукіна (1952). Виступав на сцені театру ім. Є. Вахтангова.
За 61 рік роботи в театрі зіграв понад 30 ролей, остання — роль Петра Соріна у виставі «Чайка» за однойменною п'єсою Антона Чехова.
Фільмографія
Знімався у кіно з 1956 р. Зіграв понад 70 ролей, в тому числі у фільмах:
- «Ідіот» (1958, князь Мишкін),
- «Людина нізвідки» (1961, Володимир Поражаєв),
- «Гусарська балада» (1962, поручик Ржевський),
- «Анна Кареніна» (1967, Облонський),
- «Сюжет для невеликого оповідання» (1970, Потапенко),
- «Іван Васильович змінює професію» (1973, Бунша та Іван Грозний),
- «Любов земна»
- «Доля» (1975—1978, Брюханов, Золота медаль ім. О.Довженка, Державна премія СРСР, 1979),
- «Іронія долі, або З легкою парою!» (1976, Іполіт),
- «Три роки» (1980, Панаурін),
- Кін-дза-дза! (1986, Бі, пацак),
- Віват, гардемарини! (1991, Степан Апраксін),
- «Діти чавунних богів» (1995, генерал),
- Іронія долі. Продовження (2007, Іполіт Георгійович).
В українських стрічках:
- «Сутичка» (1972, Юхим),
- «До розслідування приступити» (1986–1987, т/ф, 4 с, Звягінцев).
Література
- Гольденберг М. Ю. Яковлев. М., 1967;
- Труд актера. Вьп. 21-й. М., 1974;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.5І9;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.913;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.444—445.
Примітки
- Яковлев Юрий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Помер актор Юрій Яковлєв
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.