Якопо Амігоні

Якопо Амігоні (італ. Jacopo Amigoni; 1682, Венеція — 1752, Мадрид) — мандрівний художник з Венеції XVIII століття. Представник італійської гілки стилю рококо. Малював міфологічні і релігійні картини, фрески, портрети. Займався графікою.

Якопо Амігоні

Народження 1682[1][2]
Неаполь, Неаполітанське королівство[3] або Венеція, Венеційська республіка[4]
Смерть 21 серпня 1752(1752-08-21)[5][1][…]
  Мадрид, Іспанія[4]
Діяльність художник, художник-гравер
Напрямок живопис
Відомі учні Giuseppe Becchettid
Твори Peter I, Emperor of Russiad
У шлюбі з Maria Antonia Marchesinid
Діти Caterina Amigoni Castellinid
Брати, сестри  • Carlotta Amigonid
 Якопо Амігоні у Вікісховищі

Біографія
СебастьяноРіччі. Покарання Амура і виривання пір'я з його крил (палаццо Маручеллі-Фенці, Флоренція)

Народився в Венеції. На художнє становлення Якопо мали вплив твори Себастьяно Річчі (1659—1734).

Добрий учень старих венеціанських майстрів, Себастьяно Річчі старанно копіював художні і формальні знахідки Паоло Веронезе, але в полегшеному і декоративно спрощеному варіанті. Великої індивідуальності творам Річчі не надали і домішки стилю римського бароко. Венеціанська школа живопису взагалі в 17 столітті не дала визначних майстрів, і Річчі в добу венеціанського бароко не став винятком. Але ніжні фарби, посилена грація і декоративність вплинули на Амігоні. Своє художнє навчання Амигоні довершив вивченням творів барокових майстрів Солімени і Джованні Баттісти Тьєполо.

Італія переживала епоху економічної скрути і часткового занепаду. Аби заробити гроші, італійські майстри масово виїжджали за кордон в пошуках заробітку. Їхали скульптори і декоратори, співаки і архітектори, актори і представники будівельних професій, музи́ки та художники.

Долю мандрівного художника вимушено обрав і Якопо Амігоні. Окрім рідної Венеції, Амігоні працював в Баварії (1716—1728 рр.), в Лондоні (179—1739), в Мадриді (1747—1752), де і помер.

Рококо Амігоні
Якопо Амігоні. «Оперний співак Фарінеллі з друзями та автопортретом Амігоні», до 1752 р. Національна галерея Вікторії, Австралія.

Незважаючи на деяке використання знахідок живопису бароко, Якопо Амігоні живописцем бароко не став. На відміну від Італії, де барокова стилістика домінувала по-над 250 років, Амігоні працював в країнах зі слабкими впливами бароко. В деяких країнах стиль бароко мав дуже обмежений термін існування (Велика Британія, значна кількість князівств Німеччини). Тому художній стиль Амігоні мав міцне підживлення іншого стилю, яким стало для нього рококо. В стилістиці рококо він виконав і фрески в монастирі бенедиктинців в місті Оттобойрен, Баварія.

Лише в його портретах впливи рококо трохи меншають. Іноді вони надзвичайно малі, як в добре намальованому груповому портреті «Оперний співак Фарінеллі з друзями».

Релігійні картини. Оттобойрен, фрески монастиря бенедиктинців
  • «Всесвітній потоп».
  • «Жертвоприношення Ноя».
  • «Гріхопадіння Адама і Єви».
  • «Вигнання Адама і Єви з раю».

Портрети
  • Якопо Амігоні. «Барбара де Браганца». Мадрид, Національний музей Прадо.
  • Якопо Амігоні. Портрет Фарінеллі, ( Carlo Broschi ), Мадрид.
  • Якопо Амігоні. Невідома у вигляді Діани. Берлін.
  • Якопо Амігоні. Фредерік, принц Уельський, з двома амурами.

Країни світу, де зберігають твори Амігоні
  • Велика Британія
  • Голландія
  • Іспанія
  • Італія
  • Німеччина
  • Росія
  • Україна

Див. також

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118812343 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. BeWeB
  3. Czech National Authority Database
  4. Dr. Constant v. Wurzbach Amigoni, Jakob // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 31.
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела
  • Constantin von Wurzbach: Amigoni, Jakob. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 1, Verlag L. C. Zamarski, Wien 1856, S. 31.
  • WILSON, Gladys: «One God! One Farinelli! Amigoni's portraits of a famous castrato», in: Apollo vol. 140, No. 391 (Sept. 1994), S. 45-51.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.