Януш Стеінгофф

Януш Стеінгофф (пол. Janusz Steinhoff; 24 вересня 1946, Гливиці) — польський інженер і політик. У 1997—2001 роках — міністр економіки, а з 2000 по 2001 рік — віцепрем'єр-міністр в уряді Єжи Бузека, член Сейму X, I і III скликання, голова партії Центр у 2004—2008 роках.

Януш Стеінгофф
пол. Janusz Steinhoff
Народився 24 вересня 1946(1946-09-24) (75 років)
Гливиці
Країна  Польща
Діяльність державний службовець, політик, гірничий інженер
Alma mater Silesian University of Technologyd
Науковий ступінь доктор технічних наук (1985)
Знання мов польська
Заклад Silesian University of Technologyd і Polish Chamber of Commerced
Членство Солідарність і National Development Councild
Посада член Сейму Польщі, Заступник прем'єр-міністра Польщіd і Minister of Economy of Polandd
Партія Solidarity Electoral Actiond, Centre Partyd, Solidarity Citizens' Committeed, Party of Christian Democratsd, Q9143298? і Conservative People's Partyd
Нагороди

Життєпис

У 1974 році закінчив гірничий факультет Сілезького технологічного університету, де в 1985 році здобув ступінь доктора[1]. Є фахівецем у галузі переробки твердих корисних копалин, гірничої справи, охорони навколишнього середовища, процесів реструктуризації гірничих робіт. У період 1974—1975 років працював у Закладах з проектування та механізації вугільної промисловості у Глівицях, а в 1976—1989 та 1994—1997 роках працював науково-педагогічним працівником на гірничому факультеті своєї альма-матер[2].

У 1980 році він був співзасновником «Солідарності» в Сілезькому технологічному університеті[3]. У 1981—1989 роках він брав активну участь у підпіллі та опозиції. Під час засідань круглого столу від імені «Солідарності» був експертом у галузі гірничодобувної промисловості та охорони навколишнього середовища.

Був депутатом Сейму X, I і III скликання, послідовно від Громадського комітету, Християнсько-демократичної партії та Виборчої акції «Солідарність»[2]. У 2001 році він балотувався до Сейму з виборчого списку «Солідарність», який не отримав жодного місця у парламенті.

У 1990—1994 роках був президентом Державного гірничого управління, а в 1996—1997 роках — віце-президентом Регіональної торгової палати в Катовіце.

З 31 жовтня 1997 року по 19 жовтня 2001 року він був міністром економіки в уряді Єжи Бузека; з червня 2000 року він також був віцепрем'єр-міністром, а з липня 2001 року тимчасовим керівником Міністерства зв'язку. У 2002 році він став віцепрезидентом SKL-Ruch Nowa Polski[4]. У 2004 році був співзасновником партії «Центр», а 27 листопада 2004 року став її головою. 2 вересня 2008 року партію було вилучено з реєстру.

У 2002—2007 роках він був президентом правління Centrum Banku Śląskiego у Катовіце[5]. У 2010 році Президент Республіки Польща Лех Качинський призначив його членом Ради національного розвитку[6]. Того ж року він підтримав Анджея Олеховського на президентських виборах.

Тим часом він став головою ради Регіональної торгової палати в Катовіце, а також головою ради Польської торгової палати[7][8].

Нагороди

Примітки
  1. dr inż. Janusz Steinhoff. nauka-polska.pl.
  2. Parlamentarzyści - Pełny opis rekordu. bs.sejm.gov.pl. Процитовано 13 квітня 2021.
  3. Janusz Steinhoff – Encyklopedia Solidarności. web.archive.org. 30 квітня 2018. Процитовано 13 квітня 2021.
  4. Ludzie Wprost - Janusz Steinhoff. archive.is. 13 липня 2012. Процитовано 13 квітня 2021.
  5. Zarząd - CENTRUM BANKU ŚLĄSKIEGO SP. Z O.O.,KRS 0000047713 | KRS on-line Info Veriti. krs.infoveriti.pl. Процитовано 13 квітня 2021.
  6. Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej / Archiwum Lecha Kaczyńskiego / Narodowa Rada Rozwoju / Skład Rady. www.prezydent.pl. Процитовано 13 квітня 2021.
  7. Janusz Steinhoff- Przewodniczący Rady - Regionalna Izba Gospodarcza w Katowicach. web.archive.org. 29 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2021.
  8. Rada | Krajowa Izba Gospodarcza. web.archive.org. 15 жовтня 2017. Процитовано 13 квітня 2021.
  9. Про нагородження відзнакою Президента України - орденом" За заслуги". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 13 квітня 2021.
  10. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 20 maja 2014 r. o nadaniu odznaczeń. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 13 квітня 2021.
  11. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 15 lutego 2005 r. o nadaniu orderów. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 13 квітня 2021.
  12. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 8 grudnia 2017 r. o nadaniu orderów. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 13 квітня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.