Яніна Конарська
Яніна Конарська-Слонімська (пол. Janina Konarska-Słonimska), уроджена Яніна Зейдеман (пол. Janina Seideman; 30 квітня 1900 року, Лодзь, царство Польське, Російська імперія — 9 червня 1975 року, Варшава, Польська Народна Республіка) — польська художниця і скульптор, срібний призер конкурсу мистецтв на літніх олімпійських іграх в Лос-Анджелесі в 1932 році.
| Яніна Конарська | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
30 квітня 1900[1] Лодзь, Королівство Польське (1815–1915) |
| Померла |
9 червня 1975[1] (75 років) Варшава, Польська Народна Республіка |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Польща |
| Діяльність | мисткиня, художниця, скульпторка |
| Знання мов | польська |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 2789923 |
Біографія
Яніна Зейдеман походила з заможної родини єврейських фабрикантів. Вона отримала гарну освіту. Навчалася в жіночій школі Казимири Кохановської у Варшаві. Потім навчалася на Національних педагогічних курсах, потім в Школі витончених мистецтв на курсах живопису, графіки та скульптури. Вона була улюбленою ученицею Владислава Скочиляса по класу графіки.
У 1918 році взяла псевдонім Конарська, який був офіційно прийнятий нею як прізвище в 1924 році. В цей самий час члени сім'ї Зейдеман перейшли з юдаїзму в католицизм, взявши собі прізвище Конерські. У 1920 році під час Польсько-радянської війни художниця працювала медсестрою в госпіталі Академічної Ліги і дбала про поранених солдатів.
У період Другої Речі Посполитої Яніна Конарська провела кілька успішних виставок. Вона стала лауреатом Міжнародної художньої виставки на міжнародних змаганнях з графіки. Її ксилографії, в основному образи святих та портрети тварин, мали комерційний успіх. Здобула срібну медаль під час Олімпіади мистецтв і літератури в Лос-Анджелесі в 1932 році за гравюру «Лижники» (за іншими даними гравюру «Стадіон»).
У 20-х роках ХХ століття Яніна Конарська увійшла в групу Скамандр. Краса (струнка блакитноока блондинка), інтелект і талант дозволили здобути їй безліч шанувальників серед поетів і письменників. Крім того вона була єдиною племінницею і спадкоємицею величезного стану текстильного магната з Лодзі. Відомо про її бурхливі романи, у тому числі з поетом Казимежом Вежинським.
У березні 1934 року Яніна Конарська вийшла заміж за поета і письменника Антонія Слонімського. Шлюб виявився щасливим, хоча і був бездітним. Після заміжжя вона поступово відійшла від художньої діяльності, присвятивши весь свій час сім'ї. Яніна Конарська-Слонімська померла 9 червня 1975 року у Варшаві.
Похована на Лісовому кладовищі в селі Ляски.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Janina Kumaniecka. Saga rodu Słonimskich. — Warszawa: Wydawn. Iskry, 2003. — 328 с. — ISBN 9788320717334 (пол.)
- Wacław Alfred Zbyszewski. Gawędy o ludziach i czasach przedwojennych. — Warszawa: Czytelnik, 2000. — 310 с. — ISBN 9788307027463. (пол.)
- Jarosław Iwaszkiewicz. Książka moich wspomnień. — Czytelnik. — Warszawa, 1994. — 422 с. — ISBN 9788307024035. (пол.)