Ян Еліассон

Ян Кеннет Гленн Еліассон (швед. Jan Kenneth Glenn Eliasson; нар. 17 вересня 1940(19400917), Гетеборг, Вестра-Йоталанд, Швеція) — шведський соціал-демократичний політик, дипломат, Голова Генеральної Асамблеї ООН (2005—2006), міністр закордонних справ Швеції (2006), перший заступник Генерального секретаря ООН (2012—2016).

Ян Еліассон
швед. Jan Eliasson
Народився 17 вересня 1940(1940-09-17) (81 рік)
Гетеборг, Швеція
Країна  Швеція[1]
Діяльність дипломат, політик
Alma mater School of Business, Economics and Lawd
Науковий ступінь civilekonomd
Знання мов шведська
Заклад Організація Об’єднаних Націй
Членство Royal Swedish Academy of War Sciencesd і Royal Swedish Society of Naval Sciencesd
Посада міністр закордонних справ Швеції, голова Генеральної Асамблеї ООН, Under-Secretary-General for Humanitarian Affairs and Emergency Relief Coordinatord, State Secretary for Foreign Affairsd, deputy chairpersond, ambassador of Sweden to the United Statesd і Deputy Secretary-General of the United Nationsd
Партія Соціал-демократична партія Швеції
Брати, сестри Roger Holtbackd
Нагороди

honorary doctor of the University of Gothenburgd (2001)

почесний доктор Уппсальського університетуd (2006)

Mårbacka Awardd (2008)

Harry Martinson awardd (2008)

почесний доктор Університету Оттавиd

IMDb ID 1693587

Освіта

З 1957 по 1958 навчався в Індіані, США за програмою обміну студентами, потім в 1962 році закінчив шведську військово-морську академію. У 1965 році отримав ступінь магістра з економіки в Школі бізнесу, економіки та права Гетеборзького університету. Він також має почесний диплом Американського університету (1994), Гетеборзького університету (2001) та Уппсальского університету (2005).

Кар'єра

Ян Еліассон (праворуч) та Джордж Буш (2005 рік)

Еліассон почав свою дипломатичну кар'єру в 1965 році, зі стажування в шведському міністерстві закордонних справ. З 1982 по 1983 був дипломатичним радником шведського прем'єр-міністра Улофа Пальме, а з 1983 по 1987 генеральним директором з політичних питань у міністерстві закордонних справ.

З 1980 по 1986 Еліассон брав участь у місії ООН з посередництва у ірано-іракської війни. З 1988 по 1992 займав пост постійного представника Швеції в ООН і одночасно був особистим представником Генерального секретаря ООН з питань Ірану і Іраку. В 1991 році був головою робочої групи в Генеральній Асамблеї ООН з надання надзвичайної допомоги і заступником Голови Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОР) з 1991 по 1992. У 1992 році Еліассон був призначений першим заступником Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань. Він брав участь в операціях в Сомалі, Судані, Мозамбіку і на Балканах.

З 1994 по 1999 Еліассон був статс-секретарем МЗС, потім з 2000 по 2005 послом Швеції в США. 13 червня 2005 він був одноголосно обраний Головою 60-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Він займав цю посаду з 13 вересня 2005 по 11 вересня 2006 року.

З 24 квітня по 6 жовтня 2006 року він також був міністром закордонних справ Швеції в соціал-демократичному кабінеті Йорана Перссона. Після парламентських виборів у вересні 2006 року, коли його партія програла вибори, він оголосив, що буде викладати в Уппсальський університеті.

У грудні 2006 року Генеральний секретар ООН Кофі Аннан призначив Еліассона спеціальним посланником в Дарфурі, Судан. 2 березня 2012 Генеральний секретар Пан Гі Мун призначив Яна Еліассона першим заступником Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Він приступив до виконання обов'язків першого заступника Генерального секретаря 1 липня 2012.

Сім'я

Ян Еліассон з сім'ї робітника. Він одружений, має трьох дітей: дочок Анну і Емілі і сина Йохана. Дружина Керстін — статс-секретар міністерства освіти. Брат Рогер Хольтбак (швед. Roger Holtback, нар. 1945) був одним з керівників концерну «Вольво».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.