Ян Святославич
Ян Святославич (1002[1] — до 1015?) — руський княжич. Представник династії Рюриковичів[2]. Син древлянського князя Святослава Володимировича[2]. Матір невідома: дочка хорватського князя з Боржавського князівства на Закарпатті[2], або угорської принцеси з роду Стефана І[2]. Онук великого князя київського Володимира Святославича. Небіж Ярослава Мудрого. Помер до настання повноліття, напевно, до 1015 року[2].
Ян Святославич | ||
| ||
---|---|---|
Народження: | 1002 | |
Смерть: | до 1015 | |
Релігія: | християнин | |
Рід: | Рюриковичі | |
Батько: | Святослав Володимирович |
Сім'я
- Дід: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
- Батько: Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
- Матір: NN (хорватська князівна з Боржавського князівства, або угорська принцеса)
- Дядьки і тітки (Володимировичі):
- Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
- Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
- Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
- Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
- Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
- Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
- Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
- Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
- Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
- Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
- Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
- Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
- NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
- Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
- Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський
Примітки
- ПСРЛ Т.9: 68.
- Войтович 2000; Войтович 2006: 279.
Бібліографія
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.9. VIII. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. Санкт-Петербург, 1862, с. 68.
- Войтович Л. 3.1. Династія Рюриковичів. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти . — Біла Церква, 2006. С. 279.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.