Ізяслав Володимирович
Ізясла́в Володи́мирович (давн.-рус. Изѧславль; бл. 981 — 1001) — князь полоцький (990—1001). Представник династії Рюриковичів. Родоначальник гілки Ізяславичів Полоцьких. Син київського князя Володимира Святославича і полоцької князівни Рогніди. Посів полоцький престол свого діда Рогволода.
| Ізяслав Володимирович | ||
 Ізяслав Володимирович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 990 — 1001 | ||
| Попередник: | Рогволд | |
| Наступник: | Брячислав Ізяславич | |
| Народження: |
бл. 981 Київ | |
| Смерть: |
1001 Полоцьк | |
| Релігія: | християнин | |
| Рід: | Рюриковичі | |
| Батько: | Володимир Святославич | |
| Мати: | Рогніда | |
| Шлюб: | невідомо | |
| Діти: | Всеслав, Брячислав | |
Імена
- Ізясла́в Володи́мирович — в українській історіографії з іменем по батькові.
- Ізясла́в І По́лоцький — у західній історіографії з номером правителя і назвою князівства.
Біографія
Матір'ю Ізяслава була полоцька княжна Рогніда. Батьком княжича Ізяслава був київський князь Володимир I Великий. За легендою, під час сварки Володимира з Рогнедою кинувся на батька з мечем.
Ізяслав отримав стіл свого діда Рогволода, близько 990 року. Відбудував зруйновану столицю — Полоцьк, перенісши її на більш високе і неприступне місце у гирлі річки Полоти, на її лівий берег. Ймовірно, що на перших порах регентшею при ньому була Рогнеда Рогволодівна.
Володіючи найбільшим князівством Київської Русі, полоцький князь Ізяслав майже повністю не рахувався з Києвом, вів самостійну торгівлю з прибалтійськими народами і Німеччиною. Після його смерті у 1001 році, причини якої невідомі, став княжити Брячислав. Це відбулося всупереч укоріненому правилу, по якому Володимир посилав на князівство у таких випадках молодших синів.
Печатка
У 1954 році в Новгороді була знайдена печатка, яку приписують Ізяславу. Вона вважається одним з найстаріших зразків письменства у Східній Європі. На відміну від більшості тогочасних печаток, які відтискалися на круглих металевих болванках і привішувалися до грамот на мотузці, ця печатка відтиснута на смужці свинцю і підвішена до грамоти на мотузці.
На аверсі намальовано тризуб з написом «ΝΖAC**OΖO». Повний напис ймовірно «ΝΖACΛΑOZO», який вказує на ім'я князя. Реверс без зображення з написом «ГРΑΔ*****», вірогідно «ГРΑΔΠΛΤСΚ», позначає Полоцьк. Розміри печатки становлять 38 мм в довжину і 24-30 мм в ширину. Товщина смужки 11 мм, а в місці відтиснення — 8 мм.
Сім'я
- Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
- Матір: Рогнеда (?—1000), донька полоцького князя Рогволода
- Брати і сестри:
- Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
- Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
- Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
- Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
- Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
- Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
- Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
- Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
- Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
- Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
- Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
- Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
- NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
- Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
- Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський
- Дружина: невідомо
- Сини:
- Брячислав Ізяславич (?—1044), князь полоцький (1001—1044)
- Всеслав Ізяславич (?—1003)
Бібліографія
Монографії
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.
Довідники
- Котляр М.Ф. Ізяслав Володимирович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 430. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.