Добронега Володимирівна

• Доброне́га Володи́мирівна, або Доброні́га Володи́мирівна (дав.-рус. Добронѣга, пол. Dobroniega) — в українській історіографії з іменем по батькові.
• Доброгніва — у російських джерелах[4].
• Марі́я — хрещене ім'я.
• Доброне́га-Марі́я Володи́мирівна — комбіноване ім'я[3].
• Марі́я-Доброне́га , або Марі́я-Доброгні́ва — комбіноване ім'я.
• Марія Київська — у західній історіографії за назвою князівства[5][6].

За припущенням Леонтія Войтовича Добронега народилася не пізніше 1011 року. Вважається, що вона була донькою київського князя Володимира та його дружини Анни, сестри візантійських імператорів Василя II та Костянтина VIII. Не виключають того, що її матір'ю була інша жінка Володимира. Також є версії, що батьком Добронеги був Борис Володимирович[3], і тоді вона є не сестрою, а племінницею Ярослава Мудрого. У руських джерелах про неї практично немає відомостей, більшість відомостей зосереджені у тогочасних польських джерелах, хоч там часто немає її імені при констатації факту одруження з польським князем Казимиром[4][7].

1041 року[8] Ярослав Мудрий видав Добронегу заміж за польського князя Казимира І Відновителя, чим врятував Польщу від розвалу і підпорядкування Священній Римській імперії.

Від шлюбу з Казимиром Добронега мала четверо синів — Болеслава (1042–1081), Владислава Германа (1043–1102), Мєшка (1045–1065) й Отто (1046–1048), дочку Святославу (1044–1126). Після смерті чоловіка 28 листопада 1058, новим князем Польщі став її старший син — Болеслав II Сміливий. Княгиня зберігала значний вплив на нього[3].

Добронега померла 1087 року[3]. Але скоріше за все вона залишилась у католицтві після «Великої Схизми» 1054 року.[4][9]

Марковий аркуш 2016 року «Київські князівни на престолах Європи», на якому, зокрема, зобразили Добронегу.

• Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
• Мати: Анна, сестра візантійських імператорів Василя II та Костянтина VIII.
• Брати і сестри:
  • Рідні
    • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
    • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
  • Напівкровні
    • Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
    • Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
    • Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
    • Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
    • Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
    • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
    • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
    • Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
    • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
    • Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
    • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
    • NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
    • Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
• Чоловік: Казимир I, польський князь
• Діти:

Болеслав II Сміливий (1042–1081) — князь (1058–1076) і король Польщі (1076–1079)[3].

Владислав I Герман (1043–1102) — князь Польщі (1079–1102)[3].

Мешко (1045–1065) — гіпотетичний князь куявський (1058–1065)

Оттон (1046 (1047)-1048)

Святослава (1044–1126) — дружина чеського князя і короля Вратислава II, перша королева Чехії.

• Добронегу Володимирівну зобразили на марковому аркуші 2016 року «Київські князівни на престолах Європи».
• У 2020 р. у польському Слушкуві біля Каліша археологи знайшли 6,5 тис. срібних монет у лляних мішечках, злитки срібла, фрагменти свинцю, а також золоті персні. Одна з каблучок належала Марії- Добронезі[10] — дочці київського князя Володимира Святославича.