Ян Сологуб

Ян Сологуб (Jan Sołłohub; 24 вересня 1747 — бл. 1812[1]) генерал-ад'ютант польського короля Станіслава Августа (1774), згодом генерал-майор російської армії (1785). Засновник однієї з гілок роду Сологубів.

Ян Сологуб
Jan Sołłohub
Народження 24 вересня (5 жовтня) 1747
Вільнюс, Річ Посполита
Смерть 1812
Дрезден, Королівство Саксонія
Країна Російська імперія
Рід військ Артилерійські війська
Роки служби 17611793
Звання генерал-майор
Командування командир Слов'янського гусарського полку; майор литовської артилерії
Війни / битви Російсько-турецька війна (1787—1792), Облога Очакова (1788)
Рід Соллогубиd
Діти Lev Sollogubd, Сологуб Олександр Іванович і Yekaterina Golitsynad
Нагороди
Орден Святого Станіслава

Орден Святої Анни

Орден Білого Орла

Життєпис

Син воєводи литовського Антонія Сологуба (17101759) і князівни Бригіти Радзивілл (17271773). По батькові доводився онуком великого підскарбія Яна Сологуба, по матері — князя Миколая Радзивілла.

У 1761 — майор литовської артилерії. Перейшов на російську службу: в 1777 полковник, командир Слов'янського гусарського полку; 1 січня 1785 одержав чин генерал-майора.

Брав участь у російсько-турецькій війні 1787—1791: в 1787 перебував у 1-й Катеринославській дивізії чинної армії, в 1788 — при Потьомкіні під Очаковом.

25 серпня 1793 був звільнений у відставку без клопотання. Кавалер ордена Св. Станіслава (6 травня 1777) і голштинського ордена Св. Анни (1776); ордена Білого Орла (30 вересня 1797).

Мав до 80 тисяч душ селян; власник замку в ґміні Опорув (17811792); Шліссельбурзький повітовий маршалок шляхти (до 1798). За найвищим указом імператора Павла I 23 лютого 1798 звільнений з посади маршалка і відправлений у відпустку.

За відгуком Ф. Булгаріна, граф Сологуб був «вельми приємної зовнішності, надзвичайно ввічливий»[2], але в 1803, користуючись заступництвом Марії Наришкіної, він надумав відібрати у своєї дружини маєток Горки і виклопотав у Олександра I на нього опіку, тим часом як за законом, «окрім малолітніх і божевільних, в опіку не брати». Суперечка ця привела його до повного розриву з сім'єю. Помер в Дрездені.

Родина

  • Перша дружина (з квітня 1777) Марія (Маріанна Катаржина) Сапега (1760  ?), Дочка польського гетьмана литовського, князя Олександра Михаїла Сапеги (17301793) і Магдалени Агнешки Любомирської (17391780). У 1778 подружжя розлучилося, не маючи спільних дітей.
  • Друга дружина (з 22 серпня 1781)[3] Наталя Наришкіна (1761-21.08.1819), дочка Л. Наришкіна; при торжестві в Москві миру з турками 11 липня 1775 отримала стасус фрейліни, а 24 листопада 1780заручена з графом Сологубом. Катерина II особисто була присутня при заручинах, в день своїх іменин, і при вінчанні, а після — на бенкеті. Подружжя проживало майже постійно в Петербурзі, де Наталя блищала при дворі і була знаменита своєю пишною красою, яка підтримувалася розкішшю в манерах і нарядах. Згідно з щоденником Храповицького в лютому 1787, під час подорожі імператриці, в Києві, на балі у Кобенцеля графиня Сологуб з'явилася з грудьми до того відкритими, що у графа Румянцева вирвалося вигук: «Не можна краще уявити спокуси»[4]. Одним з прихильників графині був князь Потьомкін. Їй належав величезний маєток Горки в Могилевській губернії, де часто гостював Державін і оспівував його у своїх віршах. Шлюб Наталії, вельми щасливий на початку 1803 затьмарився майновою суперечкою, через що в старості вона жила з чоловіком нарізно. Померла в Петербурзі і була похована в Олександро-Невській лаврі[5]. У шлюбі народилися:

Примітки

  1. Генеалогическое древо предков(пол.)
  2. Ф. В. Булгарин. Воспоминания.
  3. Сборник императорского Русского исторического общества. Т. 42. — СПб., 1885. — С. 350.
  4. «Дневник» Храповицкого // издание Н. П. Барсукова, поместившего в предисловии его биографию. — С. 15.
  5. Наталья Львовна

Джерела

  • Sołłohub Jan Michał (1747—1812?) // Polski Słownik Biograficzny. — Tom XL. — 2001. — s. 315—318.
  • Катерина II і Г. А. Потьомкін. Особисте листування (1769—1791). — М .: Наука, 1997..
  • Jan Sołłohub h.
  • Prawdzic


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.