Антоній Юзеф Сологуб
Антоній Юзаф Салагуб (? — 6 вересня 1759 ) — державний діяч Великого князівства Литовського, генерал литовської артилерії (з 1746).
Генерал литовської артилерії | |
---|---|
1746 — 1759 | |
Попередник | Ян Єжи Флемінг |
Наступник | Євстах Потоцький |
Народився |
1710 |
Помер |
6 вересня 1759 |
Країна | Річ Посполита |
Рід Салагуби | |
Батько | Ян Михайло Салагуб |
Мати | Олена Шамовська |
У шлюбі з | Бригіта Петронела Радзивіл |
Діти | Ян Сологуб |
Нагороди | |
Ранні роки
Навчався в Новодворському колегіумі в Кракові, у Краківському університеті . Подорожував по Франції.
Під час Війни за польську спадщину 1733-1738 воював у лавах французьких військ у Голландії та Італії, був призначений полковником на військову службу і був двічі тяжко поранений.
Політична діяльність
Посол на сейм 1740, 1744, 1746, 1748, 1750, 1752, 1754. На сеймі 1740 Салагуб підтримав володарів Нойбурзьких маєтків у боротьбі проти Радзивілів. Під час роботи трибуналів Великого князівства Литовського в 1740 і 1741 разом із батьком підтримував Сапігів проти Радзивілів.
Згодом Салагуб змінив свою посаду, одружився з Бригітою Петронелою Радзивіл.
У 1747 обраний депутатом Каунасу при Трибуналі Великого князівства Литовського, став віце-маршалком Трибуналу і фактично очолював засідання Трибуналу.
Був мало активний у 1755 — 1756 у конфлікті між його союзниками Радзивілами та Чорторийськими.
У липні 1756 погодився на фінансові витрати кампанії трибуналу 1757. Посол Франції Дюран безуспішно намагався втягнути його до профранцузької групи.
У 1757 отримав орден Білого Орла.
Помер дорогою до Вільнюса.
Родина
З родини Салагубів — син великого литовського скарбника Яна Михайла Сологуба та Олени Шамовської, брат Юзафа Антонія. Був одружений з Бригітою Петронелою Радзивіл, донькою Миколая Фаустина Радзивілла.
Джерела
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2010. — Т. 3: Дадатак А — Я. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)