Ян Чесла

Ян Чесла, справжнє прізвище — Гандрік-Чесла, псевдонім — Боранчанський (луж. Jan Ćěsla, Jan Handrik-Ćěsla, Borančanski; нар. 16 грудня 1840 року, село Нове-Боранеци, Лужиця, Німеччина — 11 жовтня 1915 року, Невеклов, Австро-Угорщина (нині територія Чехії)) — лікар, доктор медицини, серболужицький поет і перекладач.

Ян Чесла
Народився 16 грудня 1840(1840-12-16)[1]
Neu-Bornitzd, Радібор, Баутцен, Саксонія
Помер 11 жовтня 1915(1915-10-11)[1] (74 роки)
Neveklovd, Бенешов, Чехія
Країна  Королівство Саксонія
Діяльність письменник
Alma mater Лужицька семінарія
Знання мов верхньолужицька
Членство Матиця серболужицька
Брати, сестри Q18907912?

Біографія

Народився 16 грудня 1840 року в бідній селянській родині в серболужицькому селі Нове-Боранеци, Лужиця. З 1846 року по 1849 рік навчався в середній школі в Радіборі, потім — в школі в Будішині, яку закінчив в 1854 році, і вступив в цьому ж році в педагогічне училище. У 1855 році відправився на навчання в Прагу, де вступив в Малостранськую гімназію і Лужицьку семінарію, які закінчив у 1862 році. Свої перші поетичні спроби публікував на сторінках рукописного ілюстрованого журналу «Serb», який видавав Міхал Лешава. Потім вступив на медичний факультет Карлового університету. Будучи студентом в Карловому університеті, познайомився з Петром Дучманом і Яном Пуркінє, які надихнули його на літературну діяльність. Був членом серболужицького студентського братства «Сербовка». У 1873 році вступив в серболужицьку культурно-просвітницьку організацію «Матіца сербська». У 1879 році проходив лікарську практику в одній з празьких лікарень, потім до самої своєї смерті в 1915 році працював лікарем в чеському місті Невеклов.

Був старшим братом Міхала Гандріка-Чесли.

Літературна діяльність

Перші поетичні твори став публікувати з 1861 року на сторінках рукописної ілюстрованої газети «Serb», яка випускалася серболужицькими студентами, що навчалися в Празі. На його літературна творчість вплинула серболужицький поет Гандрій Зейлер. З 1862 року став публікувати свої поетичні твори в чеських літературних журналах «Lumír» і «Hlas» і серболужицькому літературному журналі «Łužičan», де були опубліковані більшість його творів. Був одним з найактивніших авторів цього журналу. Використовував псевдонім «Боранчанський» від найменування свого рідного села.

Проживаючи в Празі, займався перекладом чеської літератури. У 1862 році переклав драму «Роговин Штирірогач» (Rohowin Štyrirohač) Вацлава Кліцпери, яка була поставлена 2 жовтня 1862 року на сцені будішінського театру і стала першою п'єсою, поставленою на верхньолужицькій мові[2][3]. У 1862 році переклав на верхньолужицьку мову книгу Божени Немцової «Wowka». У 1868 році видав романтичну поему «Kral Přibysław» (Король Пшібислав), в якій описав боротьбу лужицьких сербів за національну незалежність проти німецьких племен.

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, стр. 112
  3. Jan Ćěsla: Rohowin Štyrirohač. (Předsłowo k předstajenju wot Jakuba Buka.) W: Časopis Towaŕstwa Maćicy Serbskeje. Zwjazk 15 (1862), čo. 2, str. 65—86.

Література
  • Гугнін А. А., Введення в історію серболужіцької словесності і літератури від витоків до наших днів, Російська академія наук, Інститут слов'янознавства і балканістики, науковий центр слов'яно-німецьких відносин, М., 1997, стор. 106, 112—114, 122, ISBN 5-7576-0063-2
  • Franc Šěn: Ćěsla, Jan. W: Jan Šołta, Pětr Kunze, Franc Šěn (wud.): Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow. Ludowe nakładnistwo Domowina, Будішин 1984, стр. 577sl.
  • Adolf Černý: Nekrolog LXXV. W: Časopis Maćicy Serbskeje. Lětnik 68 (1915), с. 2, стр. 152—153.
  • Adolf Černý: Jan Handrik-Ćěsla. W: Zlatá Praha. Lětnik 33 (1916), с. 4, стр. 46 sl.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.