Яручик Віктор Павлович

Віктор Павлович Яручик (нар. 21 серпня 1979 р. м. Рожище, Волинь) — письменник, перекладач, журналіст, викладач Волинського національного універистету імені Лесі Українки, завідувач кафедри української літератури факультету філології та журналістики. Кандидат філологічних наук, доцент. Член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письмеників України.[1][2][3] Лауреат Нагороди Івана Виговського.

Віктор Павлович Яручик
Народився 23 серпня 1979(1979-08-23) (42 роки)
м. Рожище, Волинська область, Україна
Громадянство  Україна

Біографія

Зі золотою медаллю закінчив середню школу № 4 м. Рожище (1996)[4][5]. Вищу освіту здобув у Волинському державному університеті імені Лесі Українки на факультеті україністики (2001). Здобуті дипломи: диплом бакалавра з відзнакою (2000), диплом спеціаліста, кваліфікація — вчитель-викладач української мови та літератури (2001).

Упродовж 2001—2006 рр. навчання в аспірантурі в Європейському колегіумі польських та українських університетів (м. Люблін, Республіка Польща). Пройшов курси підвищення кваліфікації та вивчення польської мови в Люблінському університеті Марії Кюрі-Склодовської, Варшавському університеті, Яґеллонському університеті (Краків, Польща), Університеті Адама Міцкевича (Познань, Польща).

Захистив дисертацію «Українська поезія, творена у Польщі, після Другої світової війни», здобув ступінь доктора гуманітарних наук (доктора філософії) в Люблінському університеті Марії Кюрі-Склодовської (Республіка Польща) (2006).

З 2009 р. є кандидатом філологічних наук зі спеціальності «Українська література». А в 2012 р. здобув вчене звання доцента кафедри української літератури.

Випускник стипендійної програми Лейна Кіркланда (в галузі журналістики, 2005—2006 рр.) в рамках програми Фулбрайта.

Впродовж 2006—2007 рр. — випускник стипендійної програми Міністерства національної освіти Польщі («Стипендія для молодих науковців»).

В 2016 р. стипендист програми «Artes Liberales» Варшавського університету. Стажування пройшло в Інституті слов'янської філології Люблінського університету Марії Кюрі-Склодовської (Республіка Польща).

2019—2020 пройшов стажування та читав лекції в Університеті Адама Міцкевича (м. Люблін, Польща), отримав можливість стажування в Вармінсько-Мазурському університеті (м. Ольштин, Польща)[6].

Кар'єра

Кореспондент університетської газети «Альма матер» (1998—1999 рр.); співзасновник і редактор студентської газети «Світ слова» (1999, Луцьк); кореспондент, завідувач відділу спорту в газеті «Вісник і К» (м. Луцьк), 1999—2001 рр.; відповідальний за випуск газети «Ринок. Реклама. Програма» (тижневик, що належав корпорації «Вісник і К»), 2000—2001 рр.; був власним кореспондентом газети «Вісник і К» у Польщі; у 2005—2006 рр. — журналіст і редактор польського журналу «Truck Auto Komis» (на польськомовному ринку), а також «Євротранзит» (російськомовний медіаринок); 2007—2008 рр. — головний редактор газети «Сучасність» (видання Луцького гуманітарного університету, Україна).

З 2006 року викладач кафедри української літератури, раніше Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, нині — Волинського національного університету імені Лесі Українки (спочатку на посаді старшого викладача, а згодом доцента). З 2020 року — завідувач кафедри української

2006—2011 рр. — доцент кафедри журналістики Луцького гуманітарного університету (на засадах сумісництва).

Заступник редактора альманаху «Нова проза» (на громадських засадах, з 2006 р.). Член редакційної колегії журналу «Ukraiński Zaułek Literacki / Український літературний провулок» (Люблін, Польща, на громадських засадах).

2007—2008 рр. — помічник директора ТзОВ «Вопак-Трейд».

2010—2011 рр. — літературний редактор, кореспондент, член редакційної ради польсько-української газети «Monitor Wołyński / Волинський монітор»

З 2010 р. — журналіст, член редакційної ради газети «Monitor Wołyński / Волинський монітор»[7].

2013—2014 рр. виконувач обов'язків головного редактора Інформаційного агентства «Волинські новини».

Автор статей україномовних та польськомовних газет, часописів («Над Бугом і Нарвою», «Наше слово», «Євротранзит», «Monitor Wołyński»).[8]

Нагороди та членство в організаціях

Нагрудний знак НСЖУ.

Лауреат премії Івана Виговського[9] (м. Варшава, Польща) (2019)

Із 2006 р. — член Національної спілки журналістів України.

З 2010 року член Товариства польської культури на Волині ім. Еви Фелінської, де викладає польську мову для дітей та дорослих. З 2019 року — член правління товариства (на громадських засадах). Із 2021 року — член Національної спілки письменників України (Волинська організація)Волинська обласна організація НСПУ.

Монографії
  • Технології журналістики: інноваційний аспект. Монографія (2009, у співавторстві з А.Нісімчуком).
  • Українська література в Польщі. Монографія (2009)[10]
  • Україномовна поезії, творена в Польщі після Другої світової війни. Монографія (2010)[11][12]
  • Наближені до України: Антологія сучасної української літератури, твореної у Польщі (2012)[13]
  • Розмова з літератором: Сучасна українська художня творчість в іменах (2015)[14]

Наукові публікації останніх років
Автор понад 70 науковий розвідок, в тому числі монографії та збірники[15][16].
  • Яручик В. Зародження літературно-культурного життя українських автохтонів Польщі в післявоєнний період // Волинь філологічна: текст і контекст. Українська література як художній феномен : зб. наук. пр. / упоряд. В. Г. Сірук. Луцьк : Вежа-Друк, 2015. Вип. 19. С. 317-325.
  • Яручик В. Літературна критика і національне питання (до літературних дискусій навколо україномовної творчості в Польщі після 1956 року) // Український літературний провулок. Люблін, 2016. Т.16. С.245-255.
  • Яручик В. Національна презентація лемківської поезії // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Луцьк. 2016. № 1 (326). С. 348-354.
  • Яручик В. Відтворення творчості Лесі Українки в поезії та публіцистиці Остапа Лапського // Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2016. Випуск 22. С. 514-525.
  • Яручик В. У пошуках власної ідентичності: Іван Киризюк // Беларуска-ўкраінскі альманах Таварыства ўкраінскай лiтаратуры пры Саюзе беларускiх пiсьменнiкаў «Справа». – Мінск: Белпрынт, Смэлтрак (Білоусь), 2016. Випуск 3. С. 154-159.
  • Яручик В. Нью-Йоркська група з погляду міфопоетики // Слово і час. 2017. № 10. С. 112-115.[17]
  • Яручик В. Українська поезія Польщі в період «Хрущовської відлиги» // Studia Ukainica Varsoviensia. Варшава (Польща): Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego. 2017. - № 5. С. 173-185. (ISSN 2299-7237). 363 s.
  • Яручик В. Історичні витоки прози Йосипа Струцюка // Сучасна наука та освіта Волині : зб. матеріалів науково-практичної конференції 22 листопада 2018 р. / упоряд. Б.Є. Жулковський. Луцьк – Володимир-Волинський : Волиньполіграф, 2018. Вип. 12. 59-62 с.
  • Яручик В. Специфіка вживання образу малої батьківщини у творчості українських письменників Підляшшя // Сучасні мово- та літературознавчі методології та нові прочитання художнього тексту: Антологія. РВВ “Вежа” Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2018. C. 442–447.
  • Яручик В. Українська літературна дискусія ІІ пол. ХХ ст. // Український літературний провулок. Люблін, 2018. Т.18. C.168-178.
  • Яручик В. Експресивні тенденції в літературному процесі українців із Холмщини / Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи. Науковий збірник. Т. 9. Луцьк: Видавництво Вежа-Друк, 2019, 103 с. С. 35-40.
  • Яручик В. Лугини як антропологічна присутність на рідній Холмщині // Український літературний провулок. 2019. Т.19. С.107-113.
  • Яручик В. Поняття Батьківщини у творчому дискурсі Івана Киризюка. Декілька штрихів до 70-річчя видатного підляського поета // Український літературний провулок. 2019. Т.19. С.63-69.
  • Яручик В. Пейзаж-гіпотипозис у повісті «Chata za wsią» Ю. І. Крашевського / Scripta manent: молодіжний науковий вісник факультету філології та журналістики : зб. наук. пр. ; Вип. 6 / уклад. Л. Б. Лавринович. Луцьк : СНУ імені Лесі Українки, 2019. 137 с. С. 78-81 (у співавторстві з І. Кошулинська).
  • Яручик В. Рецепція на навчальний посібник «Польська мова»: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів = Język polski: podręcznik dla studentów szkół wyższych» /С.В. Сухарєва, О.Б. Яручик, Н.М. Цьолик. Луцьк: Видавництво Вежа-Друк, 436 с. / Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи. Науковий збірник. Т. 9. Луцьк: Видавництво Вежа-Друк, 2019, 103 с. С. 49-51.
  • Яручик В. Специфіка сучасної україномовної поезії в Польщі / Волинь філологічна: Текст і контекст. Полоністичні студії Науковий збірник. Випуск 27. Луцьк: Видавництво Вежа-Друк, 2019. С. 203-211.
  • Яручик В. Специфіка художнього часу в романі «Малий апокаліпсис» Тадеуша Конвіцького / Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи. Науковий збірник. Т. 9. Луцьк: Видавництво Вежа-Друк, 2019, 103 с. С. 40-42 (у співавтрстві з Є. Сухорукою).
  • Яручик В. До проблеми художнього тексту на заняттях з польської мови: Еволюція лірики Яна Лехоня // Збірник наукових праць ΛΌГOΣ. 2020. С. 126-131. (У співавторстві з О. Яручик).
  • Яручик В. Становлення і розвиток української літератури, твореної українськими літераторами Польщі у ХХ ст. // Український літературний провулок. 2020. Т.20. C.235-242.
  • Яручик В. Українська література в Польщі: Зародження, проблематика, новаторство / Дивослово. 2020. № 7-8. С. 60-65.
  • W. Jaruczyk. «Literatura ukraińska Na Podlasiu: Od Gwary Do języka Literackiego». Лінгвостилістичні студії, вип. 12, Лютий 2020, с. 83-96, doi:10.29038/2413-0923-2020-12-83-96. (у співавторстві з Т. Karabowicz).[18]

Художні твори

Покликання
  1. Яручик Віктор Павлович — wiki.vnu.edu.ua. wiki.vnu.edu.ua (укр.). Процитовано 14 листопада 2021.
  2. Автори ПВД "Твердиня": Віктор Павлович ЯРУЧИК - Досьє - Досьє - Каталог статей - Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня». tverdyna.ucoz.ua. Процитовано 15 листопада 2021.
  3. Віктор Яручик. Волинські новини. Процитовано 15 листопада 2021.
  4. Золотий фонд школи - Рожищенський ліцей № 4 Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області. www.rozhysche-nvk4.edukit.volyn.ua. Процитовано 15 листопада 2021.
  5. Рожищенські школярі подорожували Королівством Української Писемності. rozhyshche.rayon.in.ua (укр.). Процитовано 29 листопада 2021.
  6. Яручик Віктор Павлович | Волинський національний університет імені Лесі Українки. vnu.edu.ua (укр.). Процитовано 15 листопада 2021.
  7. Szukaj. monitor-press.com. Процитовано 22 листопада 2021.
  8. Яручик Віктор Павлович — wiki.vnu.edu.ua. wiki.vnu.edu.ua (укр.). Процитовано 22 листопада 2021.
  9. Премія ім. Івана Виговського. wuuuc.sumdu.edu.ua. Процитовано 14 листопада 2021.
  10. Книга «Українська література в Польщі». Інтернет-магазин книг Наш Формат (укр.). Процитовано 14 листопада 2021.
  11. Jaručyk, Viktor P.; Яручик, Віктор Павлович (2010). УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ, ТВОРЕНА В ПОЛЬЩІ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: Монографія (укр.). Редакційно-видавничий відділ Волинського національного університету імені Лесі Українки. ISBN 978-966-600-477-5.
  12. Про дві вітчизни серця, але про одну любов. bukvoid.com.ua. Процитовано 15 листопада 2021.
  13. Яручик Віктор. vsiknygy.com.ua. Процитовано 15 листопада 2021.
  14. Розмова з літератором : Сучасна українська художня творчість в іменах. Віктор Яручик. Читомо (укр.). 7 серпня 2015. Процитовано 14 листопада 2021.
  15. Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. 194.44.11.130. Процитовано 14 листопада 2021.
  16. Віктор Яручик / Viktor Iaruchyk. scholar.google.com.ua. Процитовано 14 листопада 2021.
  17. Яручик, В. (2017). Нью-Йоркська група з погляду міфопоетики (Тадей Карабович. Міфопоетика Нью-Йоркської групи. Монографія / відп. ред. Р. Радишевський. – Київ: Талком, 2017. – 461 с.). Слово і час (10). с. 112–114. ISSN 0236-1477. Процитовано 18 листопада 2021.
  18. ORCID. orcid.org. Процитовано 15 листопада 2021.
  19. Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. lib.ndu.edu.ua. Процитовано 15 листопада 2021.
  20. Про презентацію книги-білінгви Марека Вавжинського «ULISSES/УЛІСС» - Новини з новин - Новини з новин - Каталог статей - Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня». tverdyna.ucoz.ua. Процитовано 14 листопада 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.