Яструб великий

Я́струб вели́кий[2] (Accipiter gentilis) хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібні. В Україні гніздовий, кочовий, зимуючий вид.

?
Яструб великий


Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Яструб (Accipiter)
Вид: Яструб великий
Accipiter gentilis
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Accipiter gentilis
Віківиди: Accipiter gentilis
ITIS: 175300
МСОП: 22695683
NCBI: 8957
Fossilworks: 94494

Назви

Яструб великий має також інші синонімічні назви — яструб голуб'ятник (Шарлемань, 1927)[3].

Морфологічні ознаки

За розміром дещо більший від сірої ворони. Виражений статевий диморфізм — самиці більші за самців. Забарвлення верху тіла темне, сіро-буре, нижня частина білувата з поперечними сірими смужками. У дорослого самця над очима виражені білі «брови». Колір очей у дорослих особин червоний або червоно-коричневий, у молодих особин — яскраво-жовтий. У молодих птахів верхня частина, голова і зовнішня частина крил бурі, груди білі з вертикальними бурими смугами.

Маса самців 630—1100 г, довжина в середньому 55 см, розмах крил 98—104 см. Самиці трохи більші: маса — 860—1360 г, довжина — 61 см, розмах крил — 105—115 см.

Ареал та місця існування

Яструб великий поширений у Європі, Азії та Північній Америці. В Україні трапляється на всій території. Заселяє переважно хвойні і листяні ліси. Віддає перевагу гніздуванню в лісі, який багатий старими і високими деревами, має середню освітленість і невеликі галявини або узлісся неподалік, для полювання.

Чисельність

Це один з найпоширеніших хижих птахів Європи, його чисельність оцінюється у 160—210 тис. пар. В Україні, за оцінками, гніздиться 6,9—10,3 тис. пар[4]

яйце Accipiter gentilis - Тулузький музей

Розмноження

Період розмноження триває з початку квітня до середини червня. Пара починає будувати гніздо ще за два місяці до відкладання яєць. Зазвичай гніздо влаштоване на гілці біля стовбура або у розгалуженні стовбура. Гніздо має близько метра в діаметрі, розташовується переважно на висоті 10—25 м над землею і будується з сухих гілок, по краю лотка трапляються соснові гілки зі свіжою хвоєю. Відкладання яєць триває з початку квітня — у другій декаді цього місяця. Зазвичай самиця відкладає 2—4 яйця з інтервалом в 2—3 дні. Яйця шкарубкі на дотик, блакитно-білого кольору. Насиджування триває в середньому 37 діб. Пташенята зазвичай з'являються у гніздах з ІІІ декади травня. Молоді птахи перебувають у гнізді близько 45 діб. Після вильоту молодь ще не менше двох тижнів знаходиться у районі гнізда.

Живлення, роль в екосистемах

Яструб великий живиться переважно птахами, яких добуває сам. 80—90 % здобичі складають дрозди, дятли, сойки, сірі ворони, граки, голуби. Значно рідше ловить він тетеруків, орябків, молодих глухарів, качок, домашню птицю; зрідка також зайців та вивірок.

У Німеччині встановлено, що пара яструбів великих на 30—50 квадратних кілометрів лісу буде не тільки нешкідливою, але й навіть корисною для підтримання здорового стану популяцій дичини. У Норвегії повністю знищили яструбів, щоб збільшити поголів'я білих куріпок. Вийшло ж навпаки — зникли яструби — катастрофічно почали вимирати куріпки. Вони помирали від хвороб, яким яструби не давали поширюватися, виловлюючи хворих птахів.

Охорона

Як і інші види хижих птахів, яструб великий знаходиться під охороною, полювання на нього заборонене. В Європі має охоронний статус видів з найменшим ризиком.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Accipiter gentilis: інформація на сайті МСОП(версія 2016.3) (англ.) 01 жовтня 2016
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с.
  3. Accipiter gentilis L. Яструб голуб'ятник. Яструб, ястреб, коструб, голуб'ятник, рябеь, шуляк голуб'ячий, шуляк, шуляка, скобець, ястреб великий, гия, ястреб курячий. р. Ястреб тетеревятник н. - Hühnerhabicht. ф. — Autour ordinare. a. — Goshawk.
    Accipiter gentilis / Словник зоологічної номенклатури. Ч. 1: Назви птахів: Проект / Уклад. М. Шарлемань. Матеріали до української природничої термінології та номенклатури. — К.: ДВУ, 1927. — Т. 6. — Вип. 1. — 64 с.
  4. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.