Яцек Бохенський
| Яцек Бохенський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jacek Bocheński | ||||
 Яцек Бохенський Варшава, 28 липня 2004 р. | ||||
| Народився |
29 липня 1926 (95 років) Львів | |||
| Громадянство |
 Польща | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк, есеїст | |||
| Мова творів | польська | |||
| Членство | Асоціація письменників Польщі, Польський PEN Clubd, Polish Writers' Uniond і Рада польської мови | |||
| Партія | Польська робітнича партіяd і Польська об'єднана робітнича партія | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
 Яцек Бохенський у Вікісховищі | ||||
Яцек Бохенський (пол. Jacek Bocheński; псевд. Адам Хоспер, Теодор Урсин; нар. 29 липня 1926, Львів) — польський письменник, прозаїк, есеїст, публіцист, перекладач з німецької і римської літератур; у 1997—1999 рр. голова Польського Пен-клубу. Син письменника Тадеуша Бохенського.
Біографія
Від 1949 дo 1950 навчався у Державній вищій театральній школі у Варшаві. Від 1947 до 1948 належав до Польської робітничої партії, а від 1948 до 1966 — до Польської об'єднаної робітничої партії. Від 1947 до 1949 був редактором листів «Trybuna Wolności» i «Pokolenie». Пізніше співпрацював із «Nową Kulturą», «Przeglądem Kulturalnym», «Życiem Warszawy». Від 1970 до 1974 перебував на літературних стипендіях в Італії та ФРН.
В 1950 році вступив до Союзу польських літераторів (від 1980 до 1983 був у головному управлінні Союзу польських літераторів). В 1955 році вступив до Польського ПЕН-клубу. В 1981 році (до 1990 року) був керівником його ревізійної комісії, з 1995 року — віце-президент Польського ПЕН-клубу, a з 1997 року — президент клубу.
В 1977 році — співзасновник і головний редактор часопису «Zapis», який видавався поза цензурою (до 1981 року). Належав до Об'єднання наукових курсів (1978—1981). Від 1981 до 1982 був ув'язнений. У 1988—1990 рр. був членом громадянського комітету при Леху Валенсі.
Член Товариства польських письменників.
Проживає у Варшаві, в Урсинові.
Нагороди
- Почесні нагороди Радіо Вільна Європа за найкращу національну книгу (за книги: Божественний Юлій 1962 р. і Табу 1965 р.)
- Премія «Солідарності» (за книгу Стан після занепаду; 1987)
- Командорський Хрест Ордену Відродження Польщі (1997)
- Нагорода Міністра Культури (2004)
- Нагорода Польського Пен-клубу ім. Яна Парандовського (2006)
- Золота медаль «За заслуги у культурі Gloria Artis» (2009)
- номінація до Літературної нагороди «Ніке» (2011) за Античність після античності
- Великий Хрест Ордену Відродження Польщі (2013)
Творчість
| Рік видання | Переклад назви | Оригінальна назва |
|---|---|---|
| 1949 | Фіалки приносять нещастя (оповідання) | Fiołki przynoszą nieszczęście (opowiadania) |
| 1951 | З життя Німецької Демократичної Республіки (Чому за Одрою у нас є друзі) (репортаж) | Z życia Niemieckiej Republiki Demokratycznej (Dlaczego za Odrą mamy przyjaciół) (reportaż) |
| 1952 | Згідно з правом (оповідання; 1954 — 2 видання) | Zgodnie z prawem (opowiadania; 1954 — 2 wydania) |
| 1956 | Польська література в боротьбі за прогрес (лекція; Берлін) | Die polnische Literatur im Kampf um den Fortschritt (odczyt;Berlin) |
| 1956 | Подорож і трішки філософії (репортаж) | Podróż i szczypta filozofii (reportaż) |
| 1957 | Факти і визнання (фейлетони) | Fakty i zwierzenia (felietony) |
| 1961 | Божествений Юлій. Замітки антикварія (повість про Юлія Цезаря) | Boski Juliusz. Zapiski antykwariusza (powieść o Juliuszu Cezarze) |
| 1963 | Прощання з панною Синґілю або Слон і польська справа (повість) | Pożegnanie z panną Syngilu albo Słoń a sprawa polska (powieść) |
| 1965 | Табу (повість) | Tabu (powieść) |
| 1969 | Овідій Назон — поет (повість про Овідія) | Nazo poeta (powieść o Owidiuszu) |
| 1982 | Кроваві італійські спеціали (есеї) | Krwawe specjały włoskie (eseje) |
| 1987 | Стан після занепаду (повість про воєнний стан у Польщі 1981—1983) | Stan po zapaści (powieść o stan wojenny w Polsce 1981-1983 stanie wojennym w Polsce) |
| 1991 | Аталанта — найкращий бігун світу (комікс) | Atalanta najlepsza biegaczka świata (komiks) |
| 1999 | Капризи старшого пана | Kaprysy starszego pana |
| 2005 | Тринадцять європейських завдань | Trzynaście ćwiczeń europejskich |
| 2010 | Античність після античності | Antyk po antyku |
| 2013 | Такі, що запам'яталися (спогади) | Zapamiętani (wspomnienia) |
Громадська позиція
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[1]
Примітки
- The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.