Яцек Мальчевський

Я́цек Мальче́вський (пол. Jacek Malczewski; (14 липня 1854, Радом, Царство Польське, Російська імперія — 8 жовтня 1929, Краків, Польська республіка) — польський художник, представник польського символізму.

Яцек Мальчевський
пол. Jacek Malczewski
Народження 14 липня 1854(1854-07-14)
Радом, Царство Польське, Російська імперія
Смерть 8 жовтня 1929(1929-10-08) (75 років)
  Краків, Польська республіка
Національність поляк
Країна Російська імперія→ Польща
Навчання Академія мистецтв у Кракові
Діяльність художник, art educator, викладач університету
Напрямок символізм
Роки творчості 1892 — 1929
Вчитель Ян Матейко
Працівник Краківська академія мистецтв
Твори Польський Гамлет. Портрет Олександра Велопольського
Батько Юліан Мальчевськийd
У шлюбі з Maria Gralewskad
Діти Rafał Malczewskid
Нагороди
 Яцек Мальчевський у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Походив зі збіднілої шляхетської родини. У 13 років батьки відправили хлопця до родини вуйка, а той подбав про вчителів, серед яких був і письменник Адольф Дигасінський. На свідомість юнака мали значний вплив ідеї польського месіанства і польського патріотизму, притаманні ще польській добі романтизму.

У сімнадцять років хлопця відправили до Кракова, де він продовжив навчання у гімназії, а у вільний час студіював у краківській Школі мистецтв. Серед його викладачів — Ян Матейко, який і порадив здібному юнакові вивчати живопис. Мальчевський почав опановувати живопис, а художню освіту завершив навчанням у Школі мистецтв у Парижі.

Меценати Лянцкоронські

Брав участь в археологічній мандрівці, організованій графом Каролем Лянцкоронським, до Памфілії, Пізидії, Греції, у яку вирушили на початку вересня 1884 року (з Роздолу). У 1885 перебував у Мюнхені.

Восени 1887 повернувся на Батьківщину. Цього ж року оженився.

У 1880 відвідав Італію, потім Галичину, Львів.

На 1880-ті припадає зближення з родиною Лянцкоронських. Разом з графом Каролем Лянцкоронським відвідав Грецію та Малу Азію, що належала тоді Османській імперії. З Каролем Лянцкоронським склалися теплі стосунки і художник був запрошений до садиби графа в Розділ у Галичині. Аби художнику було зручно працювати в садибі, йому обладнали майстерню.

Викладач і художник

Два терміни Мальчевський був професором (у 1896-1900 та у 1912-1921).

У 1897 р. Мальчевський був засновником мистецької спілки «Штука» (Sztuka тобто «Мистецтво») разом з іншими майстрами, серед яких:

Спілка існувала протягом тривалого часу — до 1950 року.

Дві смерті

На художню свідомість митця великий вплив мали смерть батька — у 1884 р., після чого він почав досліджувати смерть як явище життя особи, і смерть матері у 1898 р.

10 років поза Краковом
Надгробок Мальчевського

Після конфлікту з художником Юліаном Фалатом покинув академію і поміняв декілька місць проживання. Мав декілька виставок, серед яких також у Львові (1903 р.)

В останній рік життя художник утратив зір. Помер 8 жовтня 1929 р.

Творчість

У творчому доробку художника — пейзажі і костюмовані портрети, символічні композиції, своєрідні інтерпретації релігійних сюжетів, численні автопортрети.

Його хвилювала тема «митець і муза», «митець і його натхнення». Спроби розібратися в цьому були як в зображеннях інших митців (портрет Адама Асника з музою), так і в автопортретах.

Не маючи привабливої зовнішності, художник тим не менше залишив декілька незвичних автопортретів як в релігійних композиціях («Христос і Пілат», «Христос в Еммаусі»), так і в портретах костюмованих (в латах) чи з побутовим забарвленням. І показав, що значущою може бути і особа без модних ознак привабливості.

Далекий від декоративності Станіслава Виспянсько і ар нуво як такого, Мальчевський чіпляв глядача цікавими композиціями з символічним забарвленням, де розробляв проблему передачі національних традицій від померлих — живим.

Тема польських повстанців
Заслання студентів

Провідною темою суспільно-політичного життя народу Польщі протягом 1795—1918 років була тема боротьби за національне визволення від Російської імперії (в складі якої тоді перебувала Польща) і відновлення державності. Останній розділ Польщі у 1795 роздер країну між могутніми сусідніми державами, на яке польське суспільство відповіло численними повстаннями, які однак не принесли успіху. Країни-загарбники відповідали військовим придушенням визвольних повстань, конфіскаціями майна і костелів, масовим засланням бунтівників. Трагічні суспільні настрої після чергової поразки повстанців у 1863 добре передав лист Яна Матейка:

Скрізь - хрести! Скрізь ! Вийдеш з дому - повз тебе або несуть убитого, або їде катафалк. Зайдеш в костел - усі в траурі !

Був одним із художників, що порушували тему покараних повстанців. Це і графічний твір «Заслання студентів», і нібито побутова картина «Смерть на етапі до Сибіру». В останній — художник подав тему смерті в'язня, коли його смерть перестала бути подією. Люди з переламаними долями не помічають смерті, настільки звичною стає для них смерть від насилля.

Гіркота поразки і сум за колишнім життям стали головною темою картини Мальчевського «Польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру».

Автопортрети

Залишив по собі велику кількість автопортретів. В тому сумному світі політичної реакції в країні та власних поневірянь спостереження за собою, за змінами власного обличчя стають засобом аналізу змін в собі і змін в середовищі. Автопортрети різняться і композиціями, і стилістикою, вони то суто реалістичні і подані в порожніх, незручних інтер'єрах, то поряд з міфічними персонажами(«Автопортрет і сатир», «Автопортрет і Ерінія»), то поряд з фігурою Смерті, як це робив сумний Арнольд Беклін, знакова фігура європейського символізму. Особлива група автопортретів Мальчевського — в біблійних композиціях чи композиціях-інтерпретаціях на біблійні теми («Христос і самаритянка біля колодязя», «Христос і Пілат»).

Вибрані твори
Яцек Мальчевський. «Арештанти на етапі», 1883 р.
Яцек Мальчевський. «Соняшники»
  • «Повстання в шахті», 1882
  • «Арештанти на етапі», 1883 р.
  • «Інтродукція», 1890
  • «Меланхолія» (1890–1894)
  • «Святвечір у Сибіру» (1892)- польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру
  • «Безвихідна ситуація» (1895–1897)
  • «Моє життя, дитинство»
  • «Янголе, я піду за тобою»
  • «Спокій в кайданах», 1899
  • «Дворик в звіринці, Краків»
  • «Геркулес на перетині шляхів»
  • «Ідилія»
  • «Прощання»
  • «Пейзаж з Товієм і янголом»
  • «Меланхолія»
  • «Соняшники»
  • «Рибалка з русалкою»
  • «Зимовий пейзаж»
  • «В момент створення сплячої гарпії», 1901
  • «Саломея чекає, поки відрубають голову Св. Івану Хрестителю»
  • «Повернення блудного сина»
  • «Моє життя. Моя душа»
  • «Натхнення художника»
  • «Моє життя. Повернення»
  • «Янгол і хлопчик-пастушок І», 1903
  • «Янгол і хлопчик-пастушок ІІ»
  • «Отруєний колодязь. Химера», 1906
  • «Мої моделі»
  • «Смерть Єлени», 1907
  • «Смерть завітала» або «Танатос»
  • «Автопортрет з палітрою»
  • «Автопортрет з сатиром»
  • «Автопортрет і Ерінія», 1910
  • «Автопортрет і юна смерть», 1910
  • Піфія Мальчевського, 1917
  • «Богиня перемоги Ніке»
  • «Дружина художника і два фавни»
  • «Сивий фавн»
  • «Circulys vitiosus»
  • Польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру
  • «Танатос і смерть Елое». За поемою Юліуша Словацького (?)
  • Танатос
  • Безвихідна ситуація
  • Смерть політв'язня на етапі до Сибіру
  • Меланхолія
  • Смерть, 1902, Національний музей (Варшава)

Портрети
  • «Автопортрет з палітрою», 1892
  • Автопортрет з гіацинтом
  • Автопортрет, 1907
  • Портрет Леона Піпінського. Вавель, Краків
  • Портрет Йозефа Пілсудського
  • Портрет Ляцкоронських
  • Портрет Людвіка Зеленського
  • Портрет Станіслава Віткевича
  • Христос в Еммаусі (автопортрет)
  • Портрет Адама Асника з музою
  • Автопортрет з музою
  • Медуза
  • Польський Гектор
  • Польський Гамлет, Національний музей (Варшава)
  • Тобіас і Парсея
  • Спокуса багатством
  • Батьківщина. Портрет Марії Бол
  • Христос і самаритянка біля колодязя
  • Отруєне джерело з химерою, 1905, Музей Яцка Мальчевського в Радомі
  • Митець і муза
  • «Янголе, я піду за тобою», 1901
  • Полонія
  • Піфія
  • Дон Кіхот
  • Мистецтво
  • Танатос
  • «Весна»
  • «Піфія», 1917, Національний музей, Кельці

Нагороди

Мав декілька значних нагород, серед них

  • Орден Відродження Польщі
  • Велика золота медаль на Національній виставці в Познані

Див. також

Джерела
  • Jadwiga Puciata-Pawłowska. Malczewski Jacek (1854—1929) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX. — S. 282—286. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.