Теодор Аксентович
Теодо́р Аксенто́вич (пол. Teodor Axentowicz, вірм. Թեոդոր Աքսենտովիչ; 13 травня 1859, Брашов, Румунія — 27 серпня 1938, Краків, Польща) — польський художник та викладач вірменського походження.
Теодор Аксентович | ||||
---|---|---|---|---|
Teodor Axentowicz | ||||
| ||||
При народженні | Թեոդոր Աքսենտովիչ | |||
Народження |
13 травня 1859[1][2][…] Брашов, Румунія[1] | |||
Смерть | 26 серпня 1938[1][3][…] (79 років) | |||
Краків, Польща | ||||
Поховання | Раковицький цвинтар | |||
Національність | поляк вірменського походження | |||
Країна | Австро-Угорщина→ Польща | |||
Жанр | побутовий жанр, вітражі, мозаїки, портрети | |||
Навчання | Мюнхенська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | Сецесія, реалізм | |||
Роки творчості | 1879—1937 | |||
Твори | побутовий жанр, вітражі, мозаїки, портрети | |||
Діти | Jan Axentowiczd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Теодор Аксентович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Брашові (Трансільванія), у вірменській родині.
Художню освіту здобував у 1879-1882 в Мюнхенській академії красних мистецтв. Один рік (1882) удосконалював майстерність в Парижі в студії Дюран-Рюеля. По закінченні академії працював художником-ілюстратором у різних виданнях. У творчому доробку художника — копії з картин Сандро Боттічеллі та Тиціана.
Здійснив декілька подорожей країнами Західної Європи, відвідав Рим і Лондон.
Починав з картин побутового жанру, згодом перейшов до створення портретів. Уславився як портретист молодих і тендітних, привабливих жінок, більшість яких створена в техніці пастель.
У творах митця з часом дедалі більше проявлялись риси доби сецесії (плакати до виставок художнього товариства товариства «Штука», жіночі портрети).
Створив численні портрети пастеллю і картини на українську тематику: «Гуцул з люлькою», «Похорон селянина на Поділлі», «Похорон гуцула» тощо, в яких зобразив народний побут, обряди та звичаї.
Викладацька та громадська діяльність
Професор Краківської академії красних мистецтв.
У 1897 створив художню школу для жінок.
В історії польського мистецтва відомий також як один з засновників польського художнього товариства Sztuka, яке працювало над створенням художніх виставок і продажем картин. Серед засновників і членів нового товариства —
Твори для Вірменської церкви у Львові
1906 року вірменський архієпископ Йосип Теодорович запросив двох мтців з Академії — Теодора Аксентовича та Йосипа Мегофера — взяти участь в реконструкції і декоруванні Вірменської церкви у Львові. Релігійна громада підтримала пропозиції щодо створення нового декору при відновленні храму. Теодору Аксентовичу належить проект нового вівтаря з мармуру та мозаїки в абсиді. Згодом храм прикрасив фресками художник Ян Генрік Розен в стилістиці пізньої сецесії.
- Поховання св. Одільона, Вірменський собор, Львів.
- Вівтар
- Хачкар на подвір'ї.
- Інтер'єр Вірменської церкви у Львові.
Помер у Кракові. Похований на Раковицькому цвинтарі.
Серед учнів майстра — Леопольд Готтліб.
Творчість
Картини побутового жанру
- «Пастушка», 1883
- «Італійка з квітами в кошику», 1882, Варшава
- «Гуцул з люлькою», 1888
- «Коломийка», 1895, Національний музей, Варшава
- «Старий лірник з дівчинкою», 1900, Львівська національна галерея мистецтв
- Анахоріт, 1881, Варшава
- «Свято Йордану», 1937
- 1937
- 1937
Жіночі портрети
- «Портрет дівчинки», пастель
- «Панянка в чорній сукні», 1906
- «Дівочий портрет», 1898
- «Русинська дівчина зі свічкою»
- «Весна» (портрет улюбленої моделі Ати Закревської), 1900, Плоцьк, Мазовецький музей
- Золотий янгол
- Жінка
- Рудоволоса
- Рудоволоса
- Рудоволоса
- Під ярмом бідності
- Старець та дівчина
- Самарітянка
- Пані в парку
- Видіння-згадка
Автопортрети
- Автопортрет, 1907
- Автопортрет, 1898
Див. також
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121329356 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Theodor Axentowicz
- SNAC — 2010.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Stefania Krzysztofowicz-Kozakowska, Franciszek Stolot: Historia malarstwa polskiego, Kraków 2000, ISBN 9788388080449