Ященко Олександр Семенович

Олександр Семенович Ященко (нар. 24 лютого [8 березня] 1877, Ставрополь, Російська імперія — пом. 10 червня 1934, Берлін, Німеччина) — російський юрист, правознавець, філософ, журналіст, бібліограф.

Ященко Олександр Семенович
Народився 24 лютого (8 березня) 1877
Ставрополь, Російська імперія
Помер 10 червня 1934(1934-06-10) (57 років)
Берлін, Німецький рейх
Країна  Російська імперія
Діяльність філософ
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Галузь юриспруденція
Заклад Пермський державний університет

Ранні роки

Народився у сім'ї чиновника[1]. З відзнакою[1] закінчив класичну гімназію у Ставрополі (1895)[1]. Вступив до Московського університету: спочатку на математичний факультет, а згодом перейшов на юридичний, який закінчив у 1900 році. У студентські роки відвідував літературний салон В. О. Морозової і був знайомий із Ю. Балтрушайтісом, В. Я. Брюсовим, Г. І. Чулковим[1].

У 1905 році виїхав на два роки у закордонне відрядження з метою завершення роботи над магістерською дисертацією. Окрім наукових занять, писав замітки для ліберальних видань «Століття» і «Русские ведомости»[1]. Після повернення з Парижа до Москви, став приват-доцентом університету: читав лекції (1907—1908), а в грудні 1908 захистив магістерську дисертацію у галузі міжнародного права — "Міжнародний федералізм. Ідея юридичної організації людства у політичних навчаннях до кінця XVII століття "[2][3][* 1]. З 1909 року Ященко був приват-доцентом[* 2], а потім екстраординарним професором[* 3] кафедри енциклопедії та філософії права Юр'ївського університету, поєднуючи викладацьку діяльність із написанням докторської дисертації[1] «Теорія федералізму. Досвід синтетичної теорії права і держави»[5][3]. Захист цієї наукової праці відбувся пізніше, 1 лютого 1913 року, в alma mater вченого — Московському університеті[1][6].

З 1911 по 1917 роки О. С. Ященко викладав на кафедрі енциклопедії та історії права Петербурзького університету, будучи приват-доцентом[* 4] і екстраординарним професором[* 5] юридичного факультету[7]. Вільний час він нерідко проводив у колі друзів — відомих діячів літератури і мистецтва, зокрема письменників О. М. Толстого і Ф. К. Сологуба, поета О. О. Блока, актриси Л. Б. Яворської (Барятинської) та інших[8]. У 1917 році він входив до числа літераторів і філософів, об'єднаних московським журналом «Народоправство»[9].

Підготував ґрунтовну працю «Російська бібліографія з філософії і релігії від початку писемності і до наших днів», фрагмент якої опубліковано у «Вчених записках Імператорського Юр'ївського університету» (1915)[9].

У 1917—1918 роках — ординарний професор на кафедрі міжнародного права у Пермському університеті.

Еміграція

Навесні 1919 року його включили до складу першої радянської делегації у Берліні як експерта з міжнародного права. Не поділяючи позицію більшовиків, Ященко відмовився повертатися з делегацією до Радянської Росії і став одним із перших «невозвращенцев». У Берліні зблизився з В. Б. Станкевичем, став одним із дієвих учасників його групи «Мир і праця», а в його журналі «Життя» публікував статті суспільно-політичного спрямування. На суспільно-політичні та літературні теми виступав у газеті «Голос Росії» і журналі під редакцією Б. С. Оречкіна «Російський емігрант».

У 1921 році у Берліні почав видавати журнал «Російська книга», який у 1922 перетворено на журнал «Нова російська книга». Мета журналу полягала в тому, щоб збирати і об'єднувати відомості про російську і закордонну видавничу та літературну діяльності, створюючи свого роду інформаційний канал, що з'єднує російський друк зарубіжжя і вітчизни. Активний учасник утвореного в Берліні «Будинку мистецтв» (1921). Співпрацював у прорадянській зміновіхівській газеті «Напередодні», редагував її додаток «Іноземне життя». Працював у німецькому видавництві «Taurus», готував до видання двомовні словники.

Литва

З осені 1924 року, призначений ординарним професором юридичного факультету Литовського університету в Каунасі і завідувачем кафедрою міжнародного права, оселився у Литві. У литовському університеті читав курси міжнародного права, міжнародного приватного права і міжнародного економічного права. У 1926 — 1927 роках опублікував кілька статей, які коментують торгові угоди Литви, в урядовій газеті «Lietuva» («Литва»). Статті з міжнародних відносин поміщав у журналі Vairas («Кермо», 1929–1930). Видав литовською мовою кілька праць з міжнародного права. У 1932 році зустрічався в Берліні з О. М. Толстим.

Твори
  • Ященко О. С. Міжнародний федералізм. Ідея юридичної організації людства в політичних повчаннях до кінця XVII століття. — М., 1908. (Магістерська дисертація)
  • Ященко О. С. Теорія федералізму. Досвід синтетичної теорії права та держави. — Юрьєв, 1912. (дисертація)
  • Російські інтереси в Малій Азії — Москва, 1916. — 54 с.

Примітки
Коментарі
  1. Згідно з іншими джерелами, захист дисертації відбувся у 1909 році[4].
  2. З січня 1909 року[1].
  3. З вересня 1909 року[1].
  4. 1911—1913, лекційний курс «Право та мораль»[4].
  5. 1913—1917, «Історія філософії права» — лекції та практичні заняття, по 1916 рік[4].
Джерела
  1. Флейшман та ін., 2003, с. 10*.
  2. Ященко, 1908.
  3. Флейшман та ін., 2003, с. 47*.
  4. Біографіка СПбДУ.
  5. Ященко, 1912.
  6. Lib.ru: «Класика».
  7. Биографика СПбГУ.
  8. Флейшман та ін., 2003, с. 10–11*.
  9. Флейшман та ін., 2003, с. 11*.

Література
  • Флейшман Л., Хьюз Р., Раєвська-Хьюз О. Російський Берлін 1921—1923. За матеріалами архіва Б. І. Ніколаєвського в Гуверовському інституті. — 2-е вид., випр. — М.—Paris : Російський шлях—YMCa-Press, 2003. — 392 с. — ISBN 2-85065-259-8; 5-85887-161-5.
  • Глігич-Золотарьова М. В. Теорія федералізму Олександра Ященка // Конституційно-правові ідеї в монархічній Росії : збірка статей. — М. : Ін-т держави і права РАН, 2007. — 16 лютого. — С. 106—128.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.