Ящикове

Я́щикове — селище міського типу в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області . Знаходиться на тимчасово окупованій території України. Положене між річками Білою та Лозовою (сточище Сіверського Дінця);

смт Ящикове
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Алчевський район
Рада Ящиківська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1724[1]
Статус із 1938 року
Площа 7 км²
Населення ▼1877 (01.01.2011)[2]
Густота 268 осіб/км²
Поштовий індекс 94330
Телефонний код +380 6441
Географічні координати 48°24′50″ пн. ш. 38°45′13″ сх. д.
Водойма р. Біла
Відстань
Найближча залізнична станція: Кипуча
До станції: 7 км
До райцентру:
 - залізницею: 52 км
 - автошляхами: 61 км
Селищна влада
Адреса 94330, смт Ящикове, вул. Кірова, 4
Карта
Ящикове
Ящикове

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Алчевської міської громади [3]

3900 меш. (1986), 2424 меш. (2001). Видобуток вугілля, фабрика спортивних виробів.

Історія

Засноване 1724 року.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 494 особи (242 чоловіки та 252 жінки), налічувалось 73 дворових господарства, а також один завод[4].

Станом на 1886 рік в селі Адріанопільської волості мешкало 654 особи, налічувалось 102 двори, існувала лавка[5].

За даними оціночно-статистичного обстеження 1904 року надільну землю у розмірі 840,33 десятини вважали зручною, 29 десятин незручною[6].

У 1908 році в селі налічувалось 203 господарства. Кількість наявного населення складала 588 чоловіків та 579 жінок. Земля надана 194 особі в розмірі 4 десятин кожній[6].

Станом на 1 січня 1911 року 776 десятин надільної землі вважали зручною[6].

У часи громадянської війни у селищі перебувала кіннота генерала Сергія Улагая[7].

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 35 жителів селища[8].

Див. також

Примітки
  1. УРЕ (рос.)
  2. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 лютого 2022.
  4. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2224) (рос. дореф.)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. Список населенных мест Славяносербского уезда Екатеринославской губернии / Издание Екатеринославской губернской земской управы. — Екатеринослав: Типография губернского земства, 1911. — 28-30 С.
  7. Врангель Петр Николаевич. : [в 2 частях : 1916—1920] / Барон П. Н. Врангель. — Москва: ЛитРес, 2006. — С. 231
  8. Мартиролог. Луганська, ст. 381—382. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 14 березня 2016.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.