Ґвендолін Брукс

Ґвендолін Брукс (англ. Gwendolyn Brooks, 7 червня 1917, Топіка, Канзас — 3 грудня 2000, Чикаго, Іллінойс) — американська поетеса.

Ґвендолін Брукс
Народилася 7 червня 1917(1917-06-07)[1][2][…]
Топіка, США[3]
Померла 3 грудня 2000(2000-12-03)[4][1][…] (83 роки)
Чикаго[3]
·злоякісна пухлина
Поховання Lincoln Cemeteryd
Країна  США[5][6]
Національність афроамериканці[7][8][…]
Місце проживання Іллінойс
South Sided
Топіка
Michigan Boulevard Garden Apartmentsd
Діяльність поетеса, письменниця, письменниця-романістка, вчителька
Сфера роботи поезія
Alma mater Englewood Technical Prep Academyd, Hyde Park Academy High Schoold, Kennedy–King Colleged (1936) і Wendell Phillips Academy High Schoold
Мова творів англійська[4]
Роки активності з 1930[9]
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Діти Nora Brooks Blakelyd
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма (1946)

Національна зала слави жінок (1988)

Пулітцерівська премія з поезіїd (1950)

Жива легенда Бібліотеки Конгресуd (квітень 2000)

медаль Ленгстона Г'юзаd (1979)

Книжкова премія Анісфілд-Вулф (1969)

Поет-лауреат США (1985)

Robert Frost Medald (1989)

Jefferson Lectured (1994)

Eunice Tietjens Memorial Prized

Зала слави чорної літературиd (жовтень 1998)

Kuumba Liberation Awardd (1969)

Academy of American Poets Fellowshipd (1999)

Shelley Memorial Awardd (1976)


 Ґвендолін Брукс у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народилася в сім'ї колишньої шкільної вчительки, яка залишила роботу заради сім'ї, і сина раба-втікача — колишнього учасника Громадянської війни. Батько Ґвендолін хотів стати лікарем, але через неможливість платити за навчання змушений був влаштуватися працювати вахтером.

Коли дочці було всього шість тижнів від народження, сім'я перебралася в Чикаго. Все дитинство дівчинки пройде в чиказьких нетрях.

Коли Ґвендолін було 13, її вірші були вперше опубліковані. У 16 років у її активі було вже не менше 75-и опублікованих віршів. У 1936, закінчивши коледж, Брукс стала викладати літературу.

Перша збірка віршів — «Вулиця в Бронзвілле» («A street in Bronzeville») вийшов в 1945 році і був добре прийнятий критикою. У 1953 виходить невеликий, в значній мірі автобіографічний роман Брукс «Мод Марта» («Maud Martha») — опис життя негритянської дівчини з Чикаго. У 1960 і 1963 виходять ще дві збірки віршів поетеси — «Їдці бобів» («The Bean Eaters») і «Вибране» («Selected poems»).

Громадянська позиція

Брукс завжди пам'ятає про своє коріння, що знаходить відображення як у змісті її віршів, так і в тій музикальності і темпераментності, з якою вони написані. Але в міру того, як в США наростає рух проти расової дискримінації, вірш її до того ж стає стислим, більш динамічним і емоційним, а іронія переходить в нещадну сатиру. Після демонстрацій 1968 року у чолі з Мартіном Лютером Кінгом, якого Брукс послідовно підтримує, вона заявляє:

На поетів, яким трапилося бути неграми, падає подвійне випробування: вони повинні писати вірші і вони повинні пам'ятати, що вони негри.

Примітки

Посилання

  • Брукс Ґвендолін // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. А  К. — С. 196. — ISBN 966-692-578-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.