Ґізела Янушевська

Ґізела Янушевська (нім. Gisela Januszewska, уроджена Розенфельд нім. Rosenfeld, також відома під прізвищами Кун нім. Kuhn і Рода нім. Roda; 1867—1943) — австрійська лікарка, акушерка.

Ґізела Янушевська
Народилася 22 січня 1867(1867-01-22)[1][2][…]
Дрновіце
Померла 2 березня 1943(1943-03-02)[1][2][…] (76 років)
Терезієнштадт, Терезін, Літомержиці, Чехія[1][3]
·геноцид
Країна  Австро-Угорщина
Місце проживання Відень[3]
Діяльність акушерка, лікарка
Alma mater Цюрихський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[4][5]
Конфесія юдаїзм
Брати, сестри Alexander Roda Rodad
Нагороди
Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія)

Походження та навчання

Ґізела Кун народилася 22 січня 1867 року в моравському селі Дрновіце, Австро-Угорщина (нині Чехія[6][7]) в родині Леопольда Розенфельда (Leopold Rosenfeld), поліцейського і землевласника єврейського походження і була однією з п'яти дітей; сестра Александра Роду-Роду — австрійського письменника та драматурга.

Після закінчення приватної школи в Брно, рано одружилася з набагато старшим за себе Йоахімом Куном (Joachim Kuhn). Досить скоро подала на розлучення і протягом декількох років шлюб був розірваний. Переїхавши до Швейцарії, Ґізела Кун розпочала навчання в Цюріхському університеті, де 12 квітня 1898 року отримала медичний ступінь ще як Ґізела Кун[6].

Кар'єра

Отримавши свій перший досвід в акушерстві в жіночій лікарні Цюріха, Ґізела переїхала в червні 1898 року до міста Ремшайд Німецької імперії і стала страховою лікаркою Allgemeine Ortskrankenkasse[7]. У березні 1899 року була призначена офіційним медиком, чиновницею громадського здоров'я в боснійському місті Баня-Лука[7], ставши його першою жінкою-лікаркою.[8]

Під час своєї кар'єри в Баня-Луці Ґізела була однією з небагатьох лікарів, які прагнули забезпечити боснійським мусульманкам належний доступ до медичної допомоги[6]. У цей період часу її керівник Ладислав Янушевський (Ласло Januszewski), старший Янушевської на 20 років. Він став її другим чоловіком (в 1900)[6][7]. Після шлюбу Янушевска залишила пост чиновниці охорони здоров'я[7] і працювала в Баня-Луці керівницею амбулаторії для мусульманських жінок[6][7]. Також займалася медичною практикою — виконувала незначні операції[8] і здобула популярність, лікуючи пацієнтів від віспи, тифу, черевного тифу та сифілісу, але найбільше приділяючи час хворим, що страждали відостеомаляції, яка була розповсюдженою на той час у Боснії серед мусульманських жінок[6].

Німецький орден Червоного Хреста

Після відставки Ладислава Янушевського і виходу його на пенсію, подружжя переїхало до австрійського Ґраца. Тут незадовго до початку Першої світової війни Ґізела Янушевська вступила до Університету Граца і почала навчатися в докторантурі.

Овдовівши в 1916 році, почала працювати у військово-медичному корпусі, ставши єдиною лікаркою серед військового командування[6]. За свої заслуги в роки Першої світової війни Янушевська отримала ряд нагород, в тому числі німецький орден Червоного Хреста і австрійський орден «За цивільні заслуги». Після закінчення першої світової, у 1919 році, відкрила власну практику в Граці і до 1933 року працювала лікаркою-консультанткою в Асоціації медичного страхування Штирії і Каринтії. Її поважали за соціальну відповідальність: Янушевська не тільки безкоштовно лікувала малозабезпечених, але й фінансово підтримувала декого з них[6].

Останні роки життя

До кінця 1935 року Янушевська припинила свою практику, але продовжила соціальну діяльність. У 1937 році була нагороджена лицарським хрестом австрійського «Ордена за заслуги». Вона була шанованою медикинею за свою соціальну відповідальність до професії і стала другим австрійським лікарем, удостоєним звання офіційного Medizinalrat за видатний внесок у медицину.

Але після аншлюсу Австрії у 1938 році Ґізела Янушевська стала жертвою нацистського режиму: її квартира в Граці була конфіскована нацистською Німеччиною в 1940 році, тому вона була змушена переїхати до Відня. Але й тут Янушевська стала жертвою расової політики нацистів. Так її депортували до концтабору Терезінштадт[6], де вона і померла 2 березня 1943 року на 77-у році життя[7].

Нагороди

Ушанування

Іменем Ґізели Янушевської названа вулиця міста Баня-Лука.[9]

Примітки
  1. Biografien bedeutender österreichischer Wissenschafterinnen. »Die Neugier treibt mich, Fragen zu stellen« / Hrsg.: I. Korotin, N. Stupnicki — Böhlau Verlag, 2018. — S. 425–427. — ISBN 978-3-205-20238-7 — doi:10.7767/9783205205883
  2. Frauen in Bewegung 1848–1938 — Австрійська національна бібліотека, 2006.
  3. The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
  4. The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
  5. Database of the Terezín Memorial
  6. Januszewska, Gisela (geb. Rosenfeld, verh. Kuhn) 1867–1943. Frauen in Bewegung (German). Архів оригіналу за 29 травня 2006. Процитовано 8 грудня 2015.
  7. Gisela Kuhn, geb. Rosenfeld-Roda. Ärztinnen im Kaiserreich (German).
  8. Novi nazivi ulica osvanuli u Banjaluci (Serbo-Croatian). 8 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  9. Novi nazivi ulica osvanuli u Banjaluci

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.