上

1. верх:

   1) вершина.

   2) верх, початок.

   4) поверхня; передня сторона.

   5) верхня частина (тіла').

   8) начальник.

   6) високий (про походження, статус).

   7) верхи (народ, аристократія).

   8) начальник.

   9) старший.

   10) чудовий (про якість).

   11) раніше, минуле.

2. над.
3. берег.
4. поважати, шанувати.
5. сходити, піднімати(ся):

   1) здіймати(ся).

   2) підносити(ся).

   3) дарувати.

   4) їхати до столиці.

   5) іти на північ.

   6) підтягувати(ся).

6. додавати (зверху).
7. один з тонів китайської мови.
8. (яп.) камі:

   1) чужа дружина.

   2) господиня (корчми, ресторану).

   3)　домашнє господарство.

9. (яп.) завершувати (роботу, справу).

Ключ: 1 (一 + 2); Кількість рисок: 3.
Введення ієрогліфа методом цанзє: 卜一 (YM); Введення ієрогліфа чотирикутним методом: 2110₀. Складається з: ⿱卜一.

• 丄
• 贵 貴 昻 稀 重 尊
• 卑 下 低

• (рос.) Резаненко В. Ф. Семантические элементы знаков иероглифической письменности. — Киев : УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. — 355 с.
• (рос.) Фонетический словарь китайских иероглифов: китайское, вьетнамское, корейское и японское чтения. Свыше 3300 иероглифов / Составил С. Ф. Ким; Отв. ред. Л. Р. Концевич. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1983. — 375 с.

• (кит.) Словник Кансі / Чжан Юйшу, Чень Тінгуй. — Пекін: Чжунхуа шуцзі, 1958. — С. 76. — ієрогліф 7
• (яп.) Великий китайсько-японський словник: в 13 т. / Морохасі Тесудзі. — Токіо: Тайсюкан, 1955-1960. — ієрогліф 13
• (кор.) Велике джерело ієрогліфів / Чан Самсік; вид. оновлене і виправлене). — Сеул: Самсон, 1989. — С. 145 — ієрогліф 1
• (кит.) Великий словник китайських ієрогліфів: в 3 т. / під ред. Комітету з видання Великого словника китайських ієрогліфів. — Ченду: Сичуань, 1986-1990. — Т. 1 — С. 5 — ієрогліф 4
• (англ.) База даних Уніхань для ієрогліфу «上» з юнікодом U+4E0A
• (кор.)　«上» // Словник ієрогліфів NAVER