九
【九】 — китайський ієрогліф. Один з 996 ієрогліфів, обов'язкових для вивчення в японській початковій школі.Дуже часто використовується на письмі в японській мові.
九 | |
| Юнікод | U+4E5D |
Значення
- дев'ять; дев'ятка.
- дев'ять разів; дев'ятеро.
- багато.
- давній, старий.
- збирати(ся).
- (яп.) коконоцу — 24:00 або 12:00 годин (в традиційній системі відліку часу).
Ключ: 5 (乙 + 1); Кількість рисок: 2.
Введення ієрогліфа методом цанзє: 大弓 (KN); Введення ієрогліфа чотирикутним методом: 40017. .
Прочитання
ㄐㄧㄡˇ |
jiǔ (jiu3) |
chiu3 |
цзю |
gau2 |
gau2 |
| Звук: | 구 |
ku |
gu |
kwu |
ку |
| Назва: | 아홉 |
ahop |
ahop |
ahop |
ахоп |
| Он: | きゅう く ぐ |
kyū ku gu |
кю ку ґу |
| Кун: | ここの ここのつ |
kokono kokonotsu |
коконо коконоцу |
| Ім'я: | かず ただ ちか ちかし ひさ |
kazu tada chika chikashi hisa |
кадзу тада тіка тікасі хіса |
Див. також
- 玖
Джерела та література
- (рос.) Резаненко В. Ф. Семантические элементы знаков иероглифической письменности. — Киев : УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. — 355 с.
- (рос.) Фонетический словарь китайских иероглифов: китайское, вьетнамское, корейское и японское чтения. Свыше 3300 иероглифов / Составил С. Ф. Ким; Отв. ред. Л. Р. Концевич. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1983. — 375 с.
Посилання
- (кит.) Словник Кансі / Чжан Юйшу, Чень Тінгуй. — Пекін: Чжунхуа шуцзі, 1958. — С. 83. — ієрогліф 19
- (яп.) Великий китайсько-японський словник: в 13 т. / Морохасі Тесудзі. — Токіо: Тайсюкан, 1955-1960. — ієрогліф 167
- (кор.) Велике джерело ієрогліфів / Чан Самсік; вид. оновлене і виправлене). — Сеул: Самсон, 1989. — С. 168 — ієрогліф 2
- (кит.) Великий словник китайських ієрогліфів: в 3 т. / під ред. Комітету з видання Великого словника китайських ієрогліфів. — Ченду: Сичуань, 1986-1990. — Т. 1 — С. 48 — ієрогліф 5
- (англ.) База даних Уніхань для ієрогліфу «九» з юнікодом U+4E5D
- (кор.) «九» // Словник ієрогліфів NAVER
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.