1-ша чехословацька бронетанкова бригада

1-шу чехословацьку бронетанкову бригаду утворено 1 вересня 1943 року, коли 1-ша чехословацька окрема бригада (яка сама спочатку була сформована в липні 1940 року як 1-ша чехословацька змішана бригада із залишків 1-ї чехословацької дивізії, що служила у складі французької армії) перетворилася на бронетанкову та була перейменована на 1-шу чехословацьку окрему бронетанкову бригадну групу[виноска 1] (яку часто в англійській мові спрощено називали 1-ю чехословацькою бронетанковою бригадою або скорочено «1st CIABG»). Бригадою командував генерал-майор Алоїс Лішка.[2] Мотопіхотний батальйон бригади вів свій родовід від чехословацьких підрозділів, які воювали в Лівії та Лівані, а надто 11-го піхотного батальйону, який брав участь в обороні Тобрука.[3]

Танк «Кромвель» чехословацької бронетанкової бригади в м. Ле Панне (Бельгія), 1945 р.

Формування продовжувало проходити вишкіл у Великобританії до літа 1944 року, коли, налічуючи близько 4000 військовиків, воно дістало призначення в Нормандію, де 30 серпня приєдналося до 21-ї групи армій у Фалезі. 6 жовтня бригада просунулася до Дюнкерка (північна Франція), прийшовши на підмогу 154-й британській піхотній бригаді на східному боці фортеці Дюнкерк. Бригада підпорядковувалася Першій канадській армії, яка відповідала за ведення облоги.

Танкові частини бригади були передовсім оснащені танками «Кромвель» і кількома 17-фунтовими танками «Шерман» (Sherman Firefly), Cruiser Mk VIII Challenger та легкими танками M5 Stuart.[3] Бригаді відправили і танки «Crusader AA», які, як уважають, не використовувалися. Їх підтримував моторизований батальйон на БТРах M5 Half-track та Universal Carrier, протитанкова батарея з 12 76-мм протитанкових гармат QF 17-pounder і полк польової артилерії з двох батарей 25-фунтових гармат-гаубиць QF 25 pounder.[3] Підрозділ підтримував розвідувальний батальйон, який використовував легкі розвідувальні машини Humber LRC,[4] легкі танки M5 Stuart, бронеавтомобілі Humber і танки «Кромвель».[3]

Залишок війни 1-ша бригада провела під Дюнкерком, почергово атакуючи та піддаючись атакам невтомного німецького гарнізону, враховуючи й успішний великий рейд на німецькі позиції 28 жовтня 1944 року в День незалежності Чехословаччини. Протягом цього часу бригаду підсилювали французькими підрозділами, сформованими з місцевих військ Французьких внутрішніх сил (FFI); 15 жовтня вони злилися в 110-й піхотний полк FFI з двома батальйонами, виділеними для облоги Дюнкерка. 24 січня 1945 року 110-й полк FFI розпустили, використавши два його батальйони та два інші батальйони FFI для переформування французького 51-го піхотного полку, що входив до регулярної армії. В різний час облогу підтримували і британські та канадські формування.

У листопаді бригада перейшла з 1-ї канадської армії до 21-ї групи армій. Навесні 1945 року 1-шу бронетанкову бригадну групу розширили до 5900 чехословацьких військовослужбовців, частина з яких походила з громадян, завербованих у визволеній Франції, та значної групи танкового батальйону, артилерійського полку, автотранспортної та інженерної рот із чехів і словаків, змушених служити у Вермахті і захоплених у Нормандії союзниками в полон.[5]

Пам'ятний знак бійцям зведеного загону та Чехословацької окремої бронетанкової бригади в Кишицях біля Пльзеня

23 квітня від військ, що облягали Дюнкерк, відокремився символічний підрозділ зі 140 осіб на чолі з майором Сітеком і приєднався до 3-ї армії США, піднявши 1 травня 1945 року на перетині кордону своєї батьківщини в Хебі чехословацький прапор.[6]

Гарнізон Дюнкерка здався лише після капітуляції Німеччини 9 травня 1945 року, коли в полон до чехословаків потрапили 15 500 німецьких військовиків і три підводні човни. Потім бригада рушила маршем до Праги, діставшись міста 18 травня 1945 року — через вісім днів після прибуття створених Радянським Союзом чехословацьких військ під командуванням Людвіка Свободи.[7]

Під час облоги Дюнкерка військові втрати чехословацької бронетанкової бригади становили 668 осіб: 167 загиблих, 461 поранений та 40 зниклих безвісти.

Устрій у вересні 1944 р.:

1-й чехословацький танковий батальйон

2-й чехословацький танковий батальйон

1-й чехословацький мотопіхотний батальйон (дві роти)

артилерійський полк (дві батареї)

протитанковий батальйон

інженерний батальйон (дві роти)

розвідувальний батальйон (наприкінці 1944 року стала 3-м чехословацьким танковим батальйоном)

Устрій у травні 1945 р.:

1-й чехословацький танковий батальйон

2-й чехословацький танковий батальйон

3-й чехословацький танковий батальйон

1-й чехословацький мотопіхотний батальйон (три роти)

артилерійський полк (три батареї)

протитанковий батальйон

інженерний батальйон (три роти)

1. Офіційна англійська назва Brigade Group вказувала на організаційну відмінність цього підрозділу від стандартних бригад.[1]

1. Plachý, Jiří (2011). Československá samostatná obrněná brigáda a čekání na Invazi (1943-1944). Kříže a hvězdy od Dunkerque: černá kniha Čs. samostatné obrněné brigády 1944-1945. Cheb: Svět křídel. с. 42. ISBN 978-80-86808-95-6.
2. Nigel Thomas, Foreign Volunteers of the Allied Forces 1939–45, p. 5, London:Osprey Publishing, 1998, ISBN 1-85532-136-X.
3. Nase noviny - The port of Dunkirk in World War II - The Czechoslovaks at Dunkirk 1944-45 Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.
4. Doherty, Richard (2011). Humber Light Reconnaissance Car 1941–45. New Vanguard 77. Osprey Publishing. ISBN 978-1-84908-310-2.
5. The Containing of Dunkirk, 15 Sep 44 – 6 Feb 45 (Report 184), para.162 (pdf). Canadian Participation In The Operations In North-West Europe 1944. Part V: Clearing the Channel Ports, 3 Sep 44 – 6 Feb 4. Historical Section, Canadian Military Headquarters. Процитовано 14 липня 2009.
6. Václav Straka, Před Dunkerkem (Під Дюнкерком), текст із книжки Z válečného deníku Ладислава Сітенського (Ladislav Sitenský), Naše vojsko 1991, ISBN 80-206-0247-X, с. 278 (чеськ.)
7. Foreign Volunteers, p. 5.

• Чехословаки в Дюнкерку 1944-45 рр. (англ.)
• (Чеські) світлини бригади (чес.)