334-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

334-та піхотна дивізія почала формування 25 листопада 1942 року як зведене з'єднання типу «Крімгільда» від XIII, XVII та XVIII військових округів на полігоні Графенвер. Незвично було, що її три полки (754-й, 755-й, 756-й) формувалися у трьох різних військових округах (754-й — XIII округ — Нюрнберг, 755-й — XVII округ — Відень, 756-й — XVIII округ — Зальцбург). До того ж дивізія складалася з двох піхотних полків (754-го та 755-го) та гірського піхотного полку (756-го). З моменту формування дивізія призначалася для ведення бойових дій у Північній Африці. У січні 1943 року 334-ту дивізію перекинули морем з Неаполя в Африку і включили до складу 5-ї танкової армії в Тунісі. Перші підрозділи 754-го піхотного полку прибули до Бізерти наприкінці грудня 1942 року під командуванням командира дивізії оберста Фрідріха Вебера, решта дивізії прибула до 15 січня 1943 р.

У січні 1943 року разом з 10-ю танковою дивізією та дивізією «фон Мантойффель» вони успішно захищали північну частину Тунісу під час так званої «гонки до Туніса». У період з лютого по березень дивізія вела бої в північних туніських горах і залишалася постійно задіяною, зазнаючи серйозних втрат через серію жорстоких і кривавих боїв, які дорого коштували дивізії. 334-та піхотна дивізія брала участь у штурмі Джебель Менсон. Наприкінці квітня 1943 року тактична група «Gruppe Audorff» дивізії брала участь в атаці на височини Меджаз-ель-Баб. У ході запеклих боїв 334-та дивізія була відокремлена разом з добровольчою організацією «Африканська фаланга» режиму Віші від решти німецько-італійської групи армій. 8 травня 1943 року частини дивізії здалися військам союзників у районі Беджа, за кілька днів до падіння Тунісу.

3 червня 1943 року на півдні Франції в Бордо почалося повторне формування 334-ї піхотної дивізії. Цього разу всі солдати прибували з XIII військового округу (Нюрнберг). 20 жовтня 1943 року генерал-лейтенант Вальтер Шеллер прийняв дивізію, яку перевели до Італії, після приблизно 3 місяців інтенсивної підготовки. З'єднання включили до LXXVI танкового корпусу групи армій «С» з дислокацією в секторі 10-ї армії на узбережжі Лігурії в районі Генуї. На початку 1944 року дивізія входила до складу LI гірського корпусу в районі на південь від Пескари до лінії Густава між Орсоньєю та Гуардіагреле на схід від масиву Маджелла.

Частини дивізії брали участь у боях біля Понтекорво в битві при Монте-Кассіно поблизу русел річок Лірі та Сакко. Після прориву союзниками лінії Густава дивізія відійшла до Умбрії. На лінії Тразімено (або лінії Альберта) 334-та піхотна дивізія утримувала позиції на південний захід від Кастільйоне-дель-Лаго на озері Тразімено. В перших числах липня 1944 року після розгрому німецької оборони на лінії Тразімено дивізія брала участь в ар'єргардних боях у Валь ді К'яна та на Пратомайо на південь від Ареццо. Потім дивізія повернулася в Геную для відпочинку та доукомплектування.

З кінця липня до кінця серпня 1944 року 334-та дивізія дислокувався в районі Реджелло-Пелаго на південний схід від Флоренції і виконувала функції з антипартизанської боротьби. Наприкінці серпня її перевели на північ від Прато. В жовтні дивізія у складі XIV танкового корпусу брала участь в оборонних боях в районі Болоньї, маючи лише близько 2600 військовослужбовців. У квітні 1945 року залишки дивізії здалися американській 5-й армії в Доломітових Альпах.

1-ше формування

• генерал-лейтенант Фрідріх Вебер (нім. Friedrich Weber) (25 листопада 1942 — 15 квітня 1943);
• генерал-майор Фріц Краузе (нім. Fritz Krause) (15 квітня — 9 травня 1943);

2-ге формування

• генерал артилерії Гайнц Ціглер (нім. Heinz Ziegler) (травень — 29 жовтня 1943);
• генерал-лейтенант Вальтер Шеллер (нім. Walter Scheller) (29 жовтня — 27 листопада 1943);
• генерал-лейтенант Гельмут Больке (нім. Hellmuth Böhlke) (27 листопада 1943 — 16 квітня 1945).