4квартали

4квартали на Подолі — пізньорадянський архітектурний проєкт житлової забудови, результат конкурсу на забудову Подолу в Києві 1978 року. Автори: Ю. Шалацький, Л. Мороз, Г. Духовичний, Т. Лазаренко, І. Шпара, О. Тамаров. Роки проєктування: 1979-1989. Роки будівництва: 1984-1992. Забудова складається з 19 будинків між вулицями Введенська, Кирилівська, Межигірська і Оленівська[1][2]. Певні джерела стверджують, що ці квартали є прикладом архітектури соціалістичного постмодернізму[2][3][4][5].

4квартали
Квартали Б-14, Б-15, В-14, В-15
50.4703867° пн. ш. 30.5063088° сх. д. / 50.4703867; 30.5063088
Місто Київ
Розташування Поділ
Поверхів 4-7
Площа 49 372м2 м²
Матеріал Цегла, бетон
Стиль Соціалістичний постмодернізм
Будівництво 1985 —1992 роки

Історія будівництва

У 1976 році відкрили станцію метро Тараса Шевченка, а оскільки будівництво лінії метро велося відритим способом, через увесь Поділ проліг пустир[6].

Невдовзі було ухвалено рішення про конкурс на забудову двох ділянок: кварталів Е-8, Д-8, Д-7 (тепер — квартали Розенберґа), і прилеглих до метро кварталів В-14, В-15, Б-14, Б-15 (тепер — 4квартали).

у 1979 році в майстерні Київпроекту почалося проєктування забудови кварталів на основі типових секцій з додаванням унікальних прибудованих приміщень. Стадія «П» (проєкт), яка стала розвитком перших ідей, пропонувала перейти до індивідуальних проєктів будинків з типізованими елементами. Вона цілісно була затверджена на містобудівній раді, що дало можливість авторам перейти до подальшої розробки без погодження окремих будинків і рішень.

Стадія «Р» (робоча) була завершальним етапом проєктування, де кожен будинок отримав авторський вигляд, результати втілення якої можемо спостерігати сьогодні.

Архітектура

Загальна композиція

Квартали збудовані відповідно до червоних ліній забудови вулиць. Висотність будинків — від 4 до 7 поверхів, що знижується у підніжжя київських пагорбів[4].

Двір[недоступне посилання] 12 і 13 будинків

Двори

Двори заплановані і реалізовані як місця відпочинку мешканців, вільні від проїзду автомобілів. Облаштовано простори для дозвілля дітей, дорослих і людей похилого віку. Двори заплановано відкритими і наскрізними, для забезпечення вільного руху пішоходів.

Матеріали

Квартали збудовані здебільшого із цегли з використанням готових бетонних конструкцій у балках і перемичках, сходах, перекриттях і фундаментах. Київська жовта клінкерна цегла використана у мощенні пішохідних зон.[4]

Кольорове рішення

Кольорове рішення базоване на потребах захистити низькоякісну цеглу від зовнішніх впливів, надати кварталам унікального вигляду порівняно з модерністською забудовою, відповісти на необхідність інтеґрувати нові будівлі в старий контекст (На Подолі і в Києві у кінці XIX і на поч ХХст. жителі фарбували будинки, якщо не мали грошей на тинькування)[3].

Критика

Примітки
  1. Съедин, Александр (1989). Квартал Б-14 на Подоле (Російська). Москва. с. 28–42.
  2. Ерофалов, Борис (2017). A+C. Ієротопія. #3-4 2017. (Журнал) (Російська). Київ: А+С. с. 114–189.
  3. Мороз Леонид — 4 квартала: где это?[Інтерв'ю]. — Киев: А+С, 2017 p.
  4. Шалацкий Юрий — Пере-стройка на углу Юрковской и Костантиновской [Інтерв'ю]. — Киев: А+С, 2017 p.
  5. Олександр Анісімов. Розуміти постмодернізм: північні квартали Подолу [Стаття]. — Київ: МІСК, 2019 p., с. 5-25.
  6. Лосицкий Юрий та Власова Татьяна — Киевский Подол — эволюция ценностей [Журнал] // Архитектура СССР. — Москва: ГОССТРОЙИЗДАТ, 1991 p.. — сс. 26–31

Посилання

A+С #3-4 2017  

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.