5-та дивізія (Японська імперія)
П'ята дивізія Імперської армії Японії (яп. 大日本帝国陸軍第五師団) — піхотна дивізія Імперської армії Японії.
5-та дивізія | |
---|---|
第五師団 | |
Прізвисько дивізії — «Коропи» (鯉) | |
На службі | 14 травня 1888 — 2 серпня 1945 |
Країна | Японська імперія |
Вид | Імперська армія Японії |
Тип |
Піхотна дивізія (З 1940 — моторизована) |
Чисельність | 25 000 |
У складі | Південна армія, 2-га армія |
Гарнізон/Штаб |
Хіросіма Маньчжурія Північний Китай Південний Китай Малайзія острів Серам, Індонезія |
Прізвиська | «Коропи» (鯉) |
Війни/битви |
1-а японсько-китайська війна Російсько-японська війна Сибірський похід Маньчжурський інцидент 2-а японсько-китайська війна Війна на Тихому океані |
Командування | |
Командувач (останній) | Коборі Кіндзьо |
Визначні командувачі |
Нодзу Доґан |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Сформована 1888 року у Хіросімі, Японія. Брала участь у першій японсько-китайській війні, японсько-російській війні, маньчжурському інциденті, сибірському поході, другій японсько-китайській війні та війні на Тихому океані. Розформована 1945 року в зв'язку з капітуляцією Японської імперії у Другій світовій війні
Також відома як дивізія «Коропи», назва якої походить від Хіросімського замку, так званого «замку коропів».
Історія
5-а дивізія ІАЯ була сформована 14 травня 1888 року на основі Хіросімського гарнізону, заснованого 1873 року. Вона була однією з шести найстаріших армійських підрозділів Японії. До складу дивізії входили вихідці з регіону Тюґоку Західної Японії — префектур Хіросіма, Ямаґуті та Сімане. Головний штаб знаходився в Японії, в місті Хіросіма.
29 червня 1894 року 5-а дивізія увійшла до складу змішаної бригади генерал-майора Осіми Йосімаси і була відправлена на фронт однією з перших[1]. Ця бригада вступила в битву з китайськими військами імперії Цін на півдні Сеулу, в Кореї. Бій, який була першим зіткненням японських військ з іноземними після реставрації Мейдзі, тривав один день і завершився перемогою японців. Після цього дивізія у складі бригади Осіми брала участь в взятті Пхеньяну, переправі через річку Ялу і боях за порт Нючжан.
Під час повстання боксерів в Китаї 1900 року 5-а дивізія була основним військовим підрозділом 8-ми військових контингентів союзних держав, що брали участь у придушенні китайських бунтарів.
- Японсько-російська війна (1904–1905) і Сибірський похід (1919)
У 1904 році 5-а дивізія була прикріплена до 4-ї армії. З 24 серпня по 3 вересня вона брала участь у переможній битві при Лаояні, з 5 по 17 жовтня 1904 року — у битві на річці Шахе, яка завершилась нічиєю, а з 20 лютого по 10 травня 1905 року — у битві при Мукдені, що увінчалася перемогою Японії.[1]
Після підписання Портсмутського миру з Російською імперією, з 1911 по 1913 роки «хіросімські коропи» розквартировувалась в Маньчжурії.
1919 року 5-а дивізія взяла участь в антибільшовицькому визвольному поході на Сибір.
27 липня1937 року 5-а дивізія увійшла до складу японського Китайського гарнізону і вступила у Північний Китай. 31 серпня Китайський гарнізон було ліквідовано, а замість нього постав Північнокитайський фронт. 5-а дивізія перейшла в пряме підпорядкування цього фронту і брала участь в боях при Чахарі і захопленні міста Тайюань. 30 березня 1938 року вона увійшла до складу 2-ї армії і була кинута в битву за Сюйчжоу.
19 вересня 1938 року 5-а дивізію перевели в підпорядкування 21-ї армії для участі в завоюванні провінції Ґуандун в Південному Китаї. 29 листопада Хіросімський підрозділ перекинули знову до Північного Китаю, до складу 12-ї армії.
16 жовтня 1939 року 5-у дивізію вдруге перевели на китайський південь, прикріпивши до 21 армії, а після ліквідації останньої 9 лютого 1940 року, передали 22-й армії і відрядили на завоювання французької Індонезії.
12 жовтня 1940 року, перед початком війни на Тихому океані, 5-а дивізія перейшла у пряме відомство Генерального штабу Збройних сил Японії і разом з 5-ю авіаційною групою проводила навчання з висадки на острові Кюсю. 6 листопада 1941 року дивізія увійшла до складу 25-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта Ямашіти Томоюкі і взяла участь у кампанії з завоювання Південно-Східної Азії.
8 грудня 1941 року «хіросімські коропи» блискавично висадилися в Таїланді, звідки рушили на визволення колонізованої британцями Малайзії. 11 січня 1942 року 5-а дивізія визволила Куала-Лумпур, а з 8 лютого по 15 лютого 1942 року вибила колонізаторів з Сінґапуру.[1]
Після цього вона допомагала у захопленні Філіппін, а до її складу були приєднані 9 піхотна бригада з 41-м піхотним полком.
З січня 1943 року 5-а дивізія підпорядковувалась 19-ї армії, а після ліквідації останньої 28 лютого 1945 була інкорпорована до 2-ї армії 8-го фронту.
Свій бойовий шлях дивізія скінчила на острові Серам в Індонезії. Дізнавшись про капітуляцію Японії по радіо, 15 серпня 1945 року дивізійний командир Ямада Сейіті вчинив самогубство.
Структура
На 1888 рік:
- 11-й піхотний полк
- 21-й піхотний полк
- 42-й піхотний полк
- 5-й полк для спеціальний операцій
- 5-й полк польової артилерії
- 5-й інженерний полк
- 5-й транспортний полк
На 1942 рік:
- 9-а піхотна бригада
- 11-й піхотний полк
- 41-й піхотний полк
- 21-а піхотна бригада
- 21-й піхотний полк
- 42-й піхотний полк
- 5-й полк гірської артилерії
- 5-й кавалерійський полк
- 5-й інженерний полк
- 5-й транспортний полк
З 1940 року 5-а дивізія була моторизована і мала в своєму складі 500 вантажних машин для перевезення артилерії. Частина особового складу мала мотоцикли, решта — велосипеди.
На 1945 рік:
- 11-й піхотний полк
- 21-й піхотний полк
- 42-й піхотний полк
- 5-й полк для спеціальний операцій
- 5-й полк польової артилерії
- 5-й інженерний полк
- 5-й транспортний полк
- Батальйон зв'язку
- Батальйон обслуговування зброї
- Санітарний батальйон
- 2-й польовий шпиталь
- 4-й польовий шпиталь
- 2-й польовий шпиталь
- Бухгалтерський батальйон
Командири
Примітки
- Інтернет-словник Імперських армії та флоту Японії. Архів оригіналу за 8 травня 2009. Процитовано 26 липня 2008.
Джерела та література
- 『別冊歴史読本 戦記シリーズNo.32 太平洋戦争師団戦史』, 新人物往来社, 1996.
- 近現代史編纂会 編 『陸軍師団総覧』, 新人物往来社, 2001.
- Madej, W. Victor, Japanese Armed Forces Order of Battle, 1937–1945 [2 vols] Allentown, PA: 1981