Ямашіта Томоюкі

Яма́шіта Томою́кі (яп. 【山下奉文】, やましたともゆき; 8 листопада 1885(18851108) — 23 лютого 1946) — японський державний і військовий діяч. Офіцер Імперської армії Японії, генерал (1943). Учасник японсько-китайської (1937—1945) і тихоокеанської воєн (1941—1945), складових Другої світової війни. Керував військами в Маньчжурії, Китаї, Малайзії, Сингапурі та Філіппінах. Вшановувався як національний герой за блискавичне взяття Сингапуру (1942). Прізвисько — «малайський тигр».

Ямашіта Томоюкі
яп. 山下奉文
Народився 8 листопада 1885(1885-11-08)[1][2][…]
Коті, Японія
Помер 23 лютого 1946(1946-02-23)[1][2][…] (60 років)
Маніла, Філіппіни
·повішення
Поховання Тама
Країна  Японія
Діяльність офіцер
Alma mater Вища військова академія армії Японії
Знання мов японська[3]
Учасник Японсько-китайська війна
Роки активності з 1905
Посада генерал-губернатор Філіппінd
Військове звання генерал
Нагороди
Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо
Медаль Перемоги (Великобританія)
Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
Пам'ятна медаль «2600 років Японії»
Великий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Командорський Хрест ордена Корони Румунії
Орден німецького орла

Біографія

Народився у селі Осуґі (сучасне містечко Отойо) префектури Коті. Випускник Військової академії армії (1905) й Вищої військової академії армії (1916).

Розпочав службу в 11-му піхотному полку (з 1906), командир роти (з 1916). З 1917 року працював у Генеральному штабі армії. Помічник військового аташе в Швейцарії (1919), Німеччині (1921), аташе в Австрії та Угорщині (1927), голова авіаційної інспекційної групи до Німеччини (1940). Викладач Вищої військової академії (з 1926), працівник Міністерства армії (з 1932). Був симпатиком організаторів інциденту 26 лютого 1936 року.

Командир 3-го піхотного полку (з 1 серпня 1930), 40-ї піхотної бригади (з 10 березня 1936), китайської змішаної бригади (з 26 серпня 1937), штабу Північнокитайського фронту (з 15 липня 1938), 4-ї дивізії (з 23 вересня 1939), 25-ї армії (з 6 листопада 1940), 1-го фронту (1 липня 1942 — 26 вересня 1944)[4], 14-го фронту (26 вересня 1944 — 15 серпня 1945)[5]. Радник Військової ради (з 9 червня 1940).

3 вересня 1945 року після капітуляції Японії у Другій світовій війні здався у полон противнику в Багіо, Філіппіни. 29 жовтня був притягнутий американцями до Манільського військового трибуналу за «військові злочини». Визнаний винним за вбивства цивільного населення в Сингапурі й Манілі. Хоча ці вбивства були скоєні японськими вояками самовільно, без вказівок генерала, його бездіяльність як їхнього командира була визнана злочинною (так званий «стандарт Ямашіти», англ. Yamashita standard). Отримав смертний вирок 7 грудня 1945 року. Страчений через повішення.

З 1959 року вшановується як шінтоїстське божество у святилищі Ясукуні, Токіо, Японія.

Вислуга

Нагороди

Японська імперія

Маньчжурська держава
  • Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
  • Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію

Інші країни

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. 第一方面軍. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 23 листопада 2014.
  5. 第十四方面軍. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 23 листопада 2014.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.