99-та стрілецька дивізія (1-ше формування)

99-та стрілецька дивізія (99-та сд) — військове формування Збройних Сил СРСР, що брало участь в Німецько-радянській війні.

99-та Червонопрапорна стрілецька дивізія
рос. 99-я Краснознаменная стрелковая дивизия
На службі квітень 1924—квітень 1943
Країна  СРСР
Належність Червона армія
Вид сухопутні війська
Тип піхота
У складі 13-й стрілецький корпус
Війни/битви Вторгнення СРСР до Польщі
Німецько-радянська війна
Битва під Уманню
Нагороди
Розформовано квітень 1943 року (переформована у 88-у гвардійську стрілецьку дивізію)
Командування
Визначні
командувачі		 Власов А. А.

Історія

Формування

У жовтні 1923 року частина особового складу 130-го Богунського стрілецького полку 44-ї стрілецької дивізії була виділена для формування 130-го територіального полку. В кінці жовтня 130-й територіальний стрілецький полк відбув у новий район розквартирування — Монастирище, Липовець[1].

Формування 99-ї стрілецької дивізії, як територіальної, розпочалося у квітні 1924 року в м. Черкаси Української Радянської Соціалістичної Республіки в Українському військовому окрузі на базі 44-ї Київської сд[2][3][4].

В цей час командиром дивізії був тридцятирічний польський робочий Казимир Францевич Квятек.[1].

У 1925 році входила до складу 17-го стрілецького корпусу, який складався з 3-ї, 23-ї, 24-ї, 96 і 99-ї стрілецьких дивізій[2].

Влітку 1926 року, коли полкова школа 295-го стрілецького полку стояла в таборах, до курсантів приїхав командир 17-го стрілецького корпусу, до складу якого входила 99-таа сд, відомий герой громадянської війни Яніс Фріцович Фабриціус. Він виступив перед червоноармійцями, перевірив проведення занять, познайомився з побутом[1].

У 1926 році до складу дивізії входили:

  • управління дивізії
  • 295-й Дніпровський стрілецький полк[3]
  • 296-й Шевченківський стрілецький полк[3]
  • 297-й Уманський стрілецький полк[3]

В 1931 році управління 99-ї дивізії містилося в м. Черкаси[3]. До складу дивізії входили:

  • 99-й окремий кавалерійський ескадрон, у м. Черкаси[2]
  • 99-та рота зв'язку, в м. Черкаси[2]
  • 99-та саперна рота, в м. Черкаси[2]

Склад стрілецького полку:

У 1931 році 99-та стрілецька дивізія переведена на кадровий принцип комплектування і навчання особового складу[3].

Довоєнний період

17 травня 1935 року Український військовий округ поділено на Київський військовий округ (КВО) і Харківський військовий округ (ХВО). 99-та стрілецька дивізія 17-го стрілецького корпусу увійшла до складу КВО[2].

1 липня 1935 99-та сд (змішана) 17-го ск дислокувалася в наступних гарнізонах[5][6]:

  • гарнізон м. Умань: управління дивізії; дивізійні частини: 99-й артполк та інші; 297-й стрілецький полк
  • гарнізон м. Вапнярка: 296-й Шевченківський стрілецький полк
  • гарнізон м. Могилів-Подільський: 295-й Дніпровський стрілецький полк

12 — 17 вересня 99-та сд 17-го ск брала участь в окружних тактичних навчаннях Київського військового округу — Київських маневрах. Війська, що брали участь у маневрах, мали умовне позначення — «сині» і «червоні». Народний комісар оборони СРСР К. Є. Ворошилов оголосив подяку всім командирам, політпрацівникам і червоноармійцям, які брали участь у маневрах[2].

26 липня 1938 року рішенням Головної Військової ради Червоної Армії Київський військовий округ перетворено в Київський Особливий військовий округ і в ньому створено армійські групи[2].

З 17 вересня 1939 року дивізія брала участь у вторгненні СРСР до Польщі у складі 13-го стрілецького корпусу Кам'янець-Подільської армійської групи 12-ї армії Українського фронту[3][4].

20 вересня Кам'янець-Подільська армійська група перейменована в Південну армійську групу. Війська продовжували виконувати поставлені завдання[7].

28 вересня 12-та армія розділена на 12-ту армію і Кавалерійську армійську групу[7].

29 вересня 1939 року 99-та стрілецька дивізія увійшла в місто Перемишль[3].

2 жовтня 1939 року входила до складу 17-го стрілецького корпусу 6-ї армії Українського фронту[4][7].

Хороша підготовка дивізії була відмічена в Директиві Наркомату Оборони: ДИРЕКТИВА О ЗАДАЧАХ ОГНЕВОЙ ПОДГОТОВКИ ВОЕННЫХ ОКРУГОВ, ОБЪЕДИНЕНИЙ, СОЕДИНЕНИЙ, ЧАСТЕЙ НА ЛЕТНИЙ ПЕРИОД 1941 ГОДА N 34678 17 мая 1941 г. В результате поверки хода боевой подготовки, произведенной Наркоматом обороны и округами… Из проверенных соединений в лучшую сторону выделяются: в КОВО — 99 сд[3].

З травня 1941 року дивізія перебувала відповідно до штату № 04/100. З 20 травня отримувала приписний склад у кількості 1 900 чол.[3].

Німецько-радянська війна

Увечері 22 червня 1941 року дивізія в складі 8-го стрілецького корпусу 26-ї армії Південно-Західного фронту (ПЗФ) висунулася до радянсько-німецького кордону. Командир дивізії полковник Н. В. Дементьєв[2][3].

23 червня на світанку зведений загін 92-го прикордонного загону НКВС, народні ополченці і частини дивізії беруть участь у контрнаступі на місто Перемишль, захоплений німецькою 101-ю легкою піхотною дивізією 22 червня, в результаті чого правобережна радянська частина міста була відбита у противника, а кордон — відновлений[2][3].

27 червня дивізія залишила Перемишль і відійшла на Нижанковичі, Рудня, Комарне, Миколаїв, Вінниця[3]. 22 липня 1941 року за перші успішні бої на кордоні під містом Перемишлем нагороджена орденом Червоного Прапора[3]. 99-та стрілецька дивізія стала першим радянським з'єднанням, яке нагороджено орденом в роки Німецько-радянської війни[8].

В кінці липня — на початку серпня 99-та стрілецька дивізія бере участь в битві під Уманню, де велика частина особового складу дивізії загинула або потрапила в полон. Організовано вийшли з оточення артилерійські полки, зенітний дивізіон, зв'язківці, саперний батальйон. Всього з Уманського котла вийшло близько 2-х тисяч бійців, при цьому вдалося зберегти прапори дивізії і полків[3][4].

У травні 1942 року дивізія потрапила в оточення під Барвінковим, з якого вийшли 1 067 чоловік особового складу[3].

8 — 15 червня 1942 року дивізія була виведена зі складу Південного фронту і з району Редьковські Піски спрямована на доукомплектування у Балашов до складу 6-ї резервної армії[3].

З 10 липня 1942 року дивізія була передана до складу 8-ї резервної армії[3].

Дивізія брала участь у Сталінградській битві[4].

До 10 березня 1943 року дивізія перебувала у складі 62-ї армії, потім була завантажена у військові поїзди на станції Паньшино і відправилася у розпорядження Південно-Західного фронту (станція Дворічна)[3].

18 квітня 1943 року дивізія, за мужність і героїзм особового складу в боротьбі проти німецьких військ удостоєна почесного звання Гвардійська і перетворена в 88-му гвардійську стрілецьку дивізію[3].

Підпорядкування
Дата Фронт (округ) Армія Корпус (група) Примітки
01.07.1941 року Південно-Західний фронт 26-та армія 8-й стрілецький корпус
01.08.1941 року Південний фронт 12-та армія 13-й стрілецький корпус -
01.09.1941 року Південно-Західний фронт - - -
01.10.1941—01.11.1941 року Південний фронт 18-та армія - -
01.12.1941 року Південний фронт - - -
01.01.1942—01.03.1942 року Південний фронт 37-ма армія - -
01.04.1942 року Південний фронт 9-та армія - -
01.05.1942—01.06.1942 року Південний фронт 57-ма армія - -
01.07.1942 року Резерв Ставки Верховного Головнокомандування 6-та резервна армія - -
01.08.1942 року Резерв Ставки Верховного Головнокомандування 8-ма резервна армія - -
01.09.1942 року Сталінградський фронт 66-та армія - -
01.10.1942—01.02.1943 року Донський фронт 66-та армія - -
01.03.1943 року Резерв Ставки Верховного Головнокомандування 62-га армія - -
01.04.1943 року Південно-Західний фронт 62-га армія - -

Повне найменування
  • 99-та стрілецька дивізія (квітень 1924 — 22 липня 1941)
  • 99-та Червонопрапорна стрілецька дивізія (з 22 липня 1941)

У складі

Командування

Нагороди

Примітки
  1. Поплавский С. Г. Товарищи в борьбе. — М.: Воениздат, 1974.
  2. Краснознамённый Киевский. 1979.
  3. Стрелковые дивизии. Справочник дивизий. Дивизии регулярной нумерации № 76-100. 99-я стрелковая дивизия (ф. 1924). 88-я Краснознамённая Запорожская гвардейская стрелковая дивизия // Сайт РККА
  4. 99-я (ф. 1924 г.) стрелковая дивизия // Сайт «Память»
  5. Сайт РККА. Энциклопедия. Стрелковые дивизии. Количественный состав. Дислокация по состоянию на 1 июля 1935 года.
  6. Сайт РККА. Энциклопедия. Стрелковые дивизии. Количественный состав. Распределение сд по округам, данные по штатам и дислокации (1935—1941 гг.)
  7. Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг. — М.: Вече, 2001. — ISBN 5-7838-0590-4
  8. Учительская газета в интернете. Слово в защиту 2-й ударной
  9. Сайт РККА. Энциклопедия. Персоналии. Репрессированные военнослужащие Красной Армии. Комдивы

Література
  • Краснознамённый Киевский. Очерки истории Краснознамённого Киевского военного округа (1919—1979). Издание второе, исправленное и дополненное. Киев, издательство политической литературы Украины, 1979. Командир корпуса Фабрициус Я. Ф., 1924, — с.59-60. Состав 17-го стрелкового корпуса — с.59-60.
  • Военный энциклопедический словарь. М., Военное издательство, 1984. С.189-Германо-польская война 1939; с.525-Освободительные походы 1939—1940;
  • Мельтюхов, Михаил Иванович Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг. Часть третья. Сентябрь 1939 года. Война с запада — М., 2001. Глава: Советские военные приготовления. (Книга на сайте: http://militera.lib.ru/research/meltyukhov2/index.html)
  • Поплавский С. Г. Товарищи в борьбе. — М.:Воениздат, 1974. — 296 стр. Тираж 100000 экз. / Издание 2-е, исправленное и дополненное. Глава вторая. С путевкой Фабрициуса http://militera.lib.ru/memo/russian/poplavsky_sg/02.html
  • Юрьев С. Е. Закалялась в боях. // На линии огня. Сборник. — Волгоград, Нижне-Волжское книжное издательство, 1989. ISBN 5-7610-0061-X

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.