Centrum LIM

Готель «Marriott» (первісна назва Centrum LIM, однак згодом була прийнята назва готелю, розташованого у будинку) — офісно-готельний комплекс, одна із найвищих будівель Варшави. Девелопером будівлі є компанія «LIM Joint Venture».

Готель «Marriott» у Варшаві
Інформація
52°13′38″ пн. ш. 21°00′16″ сх. д.
Розташування Варшава, Польща
Країна  Польща
Статус Збудовано
Стиль інтернаціональний стиль
Завершено 1989
Використання офісно-готельний комплекс
Висота
Антена/Шпиль 170 м[1][2]
Дах 140 м[2]
Технічні деталі
Кількість поверхів 43[3]
Загальна площа 87 602 м²[2]
Інше
Архітектор Jerzy Skrzypczak,
Andrzej Bielobradek,
Krzysztof Stefański
Власник LIM Joint Venture
 Centrum LIM у Вікісховищі

Історія

Спільне товариство «LIM» було утворене в 1987 році трьома партнери: LOT (Польські авіалінії), ILBAU GmbH (австрійська будівельна компанія) та Marriott International (міжнародна мережа готелів); від трьох перших літер назв компаній-засновників отримало свою назву.[2] У 1998 році ILBAU GmbH продала свою долю акцій SGS GmbH. Готель будувала компанія «Zjednoczenie Budownictwa Miejskiego Bydgoszcz» (пол. Союз муніципального будівництва Бидгощ) (нині «Budopol»), яка з 1976 року підпорядкована консорціуму «Zjednoczeniu Budowy Obiektów Użyteczności Publicznej w Warszawie» (пол. Спілка будівництва громадських будівель у Варшаві) з англійською компанією BPBM. Будівля була побудована в 1989 році і швидко здобула авторитет і популярність завдяки досягненню одинією з перших в Польщі п'ятизіркового стандарту готельних номерів.

У 1999 році знаменитий французький альпініст Ален Робер піднявся на верх будівлі без захисного спорядження і дозволу дирекції «Marriott». У тому ж році такий же подвиг здійснив польський фотограф і альпініст Девід Кашліковськи, через 10 років після цього, 22 квітня 2009 будівлю підкорив Варфоломій Опьєла.

У квітні 2002 року вперше у Польщі стрибок з даху готелю «Marriott» здійснив Фелікс Баумгартнер.[4]

Архітектура

Архітектура готелю «Marriott» ніколи не відрізнялась яскравим дизайном. Фасад будівлі темно-зеленого кольору, який добре поєднується з фасадом сусідньої будівлі синього кольору Intraco II. Будівля «Marriott» має форму паралелепіпеда, квадратного в плані, майже рівномірного забарвлення, тільки елементи диверсифікації — грані паралелепіпеда є білого кольору. На двох рівнях споруда обрамлена двома темними смугами, які закривають технічні приміщення: одна на верхній частині будівлі, інша відділяє офісну та готельну частину будівлі.[1]

Будівля фактично складається з двох елементів. Башта є лише одним з них, інший має набагато більшу площу, але тільки два поверхи у висоту — це так звана «галерея LIM». Вона включає близько 40 ексклюзивних магазинів, кафе, ресторанів і бінго кімнату. У самій вежі на першому поверсі знаходяться офіси, і від приблизно середини починається сам готель. Готель займає 20 поверхів, тут всього є 522 номери і 63 люкси. Готелю «Marriott» у Варшаві не випадково присвоюно п'ять зірок — в кожному номері є кондиціонер, супутникове телебачення, до послуг клієнтів готелю також є сауна, басейн, конференц-зали, дев'ять барів і ресторанів, які тільки можна очікувати в сучасному, європейському готелі.

Особливості будівлі
  • На останньому поверсі готелю знаходиться розкішний і просторий президентський люкс;
  • Антена на будівлі має висоту 30 метрів;
  • Будинок підземним переходом з'єднаний з головним залізничним вокзалом Варшави;
  • Будівля може бути умовно розділена на 3 частини: зона закладів торгівлі та рецепції готелю, офісні приміщення між поверхами 6-20, та готель, розташований над офісами.[2]

Відомі відвідувачі готелю

Див. також

Примітки
  1. Błażejewski, Maciej. Hotel Marriott. wiezowce.waw.pl. Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 17 травня 2013.
  2. Centrum LIM Warszawa Jerozolimskie 65/79. urbanity.pl. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 17 травня 2013.
  3. Tall Buildings in Warsaw. http://criteria.ctbuh.org. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 17 травня 2013.
  4. Felix Baumgartner BASE jump off the Marriott in Warsaw. youtube.com. Процитовано 11 листопада 2012.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.