ChAdOx1

ChAdOx1 отримано із серотипу Y25 аденовірусу (ChAd), спроєктованого λ-червоною рекомбінацією для обміну природних генів E4 orf4, orf6 та orf6/7 на гени аденовірусу людини HAdV-C5.[2][3]

Було продемонстровано, що аденовіридний вектор ChAdOx1 може бути використаний для проведення щеплень, які захищають проти Близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому (MERS) у мишей та здатні викликати імунну відповідь проти MERS у людей.[4][5]

Цей вектор також був використаний для створення вакцини проти вірусу Ніпа, яка була ефективною для хом'яків (але ефективність ніколи не доведена для людей),[6] на додаток до потенційної вакцини проти гарячки Рифт Валлі, яка захищала овець, кіз та велику рогату худобу (але ефективність не була доведена для людей).[7]

Аденовірус, що експресує антиген 85А (ChAdOx1 85A), використовується як вектор для кандидата на вакцину проти туберкульозу.[8]

У 2017 році вектор ChAdOx1 був використаний для випробування кандидата на вакцину проти зараження людей малярією. Дослідники вивчали дві вакцини-кандидати ChAdOx1 LS2 разом із MVA LS2. Перший, що кодує подвійний антиген LS2 на печінковій стадії малярії (LSA1 та LSAP2), злитий з трансмембранним доменом з акулячого незмінного ланцюга. І останній, вектор модифікованої вакцини Анкари (MVA), що кодує LS2, злитий зі С-кінцем лідерної послідовності tPA. Випробування дійшло до фаз I/IIa.[9]

Існують також дослідження, які використовують вектор для вакцин проти вірусу Зіка (ChAdOx1 ZIKV)[10] та вірусу Чікунгунья (ChAdOx1 sCHIKV).[11]

Вектор ChAdOx1 використовується як платформа для вакцини проти коронавірусної хвороби з початку пандемії COVID-19.[12][13][14][15] Сара Гілберт очолює роботу над цією вакциною разом зЕндрю Поллардом, Терезою Ламбе, Сенді Дуглас, Кетрін Грін та Адріаном Гіллом.[16] Вакцина проти COVID-19, відома зараз як ChAdOx1 nCoV-19 або AZD1222, використовує цей вектор, який стимулює імунну відповідь проти білка-шипа коронавірусу.[12][13] Дослідження на тваринах розпочалися в березні 2020 року, а набір 510 людей-учасників для I/II фази випробування розпочався 27 березня,[17][18][19] результати були представлені в жовтні.[20] 30 грудня 2020 року вакцина була схвалена для використання[21] у програмі вакцинації Великої Британії.